Геміморфіт

Геміморфіт (рос. гемиморфит; англ. hemimorphite, calamine; нім. Hemimorphit, Kieselzinkerz, Kieselgalmei) — мінерал класу силікатів.

Геміморфіт
Загальні відомості
Статус IMA затверджений, основна назва (A′)[1]
IMA-номер IMA1962 s.p.
Хімічна формула Zn₄Si₂O₇(OH)₂·H₂O
Nickel-Strunz 10 9.BD.10
Dana 8 56.1.2.1
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія
Просторова група space group Imm2d
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Зовнішній вигляд[2],
половина[2]
Типова місцевість Бейца[3]
 Геміморфіт у Вікісховищі
Геміморфіт-цезароліт

Етимологія та історія

Назва пов'язана зі «стислою» формою кристалів. Синонім — каламін (лат. Calamia). Міжнародне гемологічне скорочення — gmm. Вперше описаний як самостійний мінерал у 1853 році.

Загальний опис

Формула: Zn4[Si2O7] (OH)2 x H2O.

Містить (%): 67,5 ZnO, 25 SiO2; 7,5 H2O. Домішки: Pb, Fe, Ca, Mg, Ti, Al, Cd.

Сингонія ромбічна.

Структура острівна.

Зустрічається у вигляді волокнистих, радіально-променистих, ниркоподібних або сталактитових агрегатів, а також у вигляді дрібних кристалів, які утворюють кірки і друзи. Кристали тонкопластинчасті, таблитчасті, часто подовжені. Відомі двійники по (001). Безбарвний, білий, блакитний, жовтий або зеленуватий.

Блиск скляний. Крихкий.

Твердість 4-5.

Густина 3,45.

Має піроелектричні властивості. Зустрічається в зоні окиснення свинцево-цинкових родовищ.

Асоціює зі смітсонітом, церуситом, кальцитом, сфалеритом, ґаленітом, гідроксидами заліза.

Значні скупчення — в Центр. Казахстані, Польщі (Верх. Сілезія), Забайкаллі. Може використовуватися як цинкова руда. Збагачується флотацією.

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Геміморфіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Геміморфіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.


Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.