Гендельштейн Альберт Олександрович

Альберт Олександрович Гендельштейн (4 квітня 1906 25 березня 1981) — радянський режисер і сценарист ігрового і документального кіно.

Гендельштейн Альберт Олександрович
Дата народження 4 квітня 1906(1906-04-04)
Місце народження Пенза, Російська імперія
Дата смерті 25 березня 1981(1981-03-25)
Поховання Востряковський цвинтар
Громадянство  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1927)
Професія кінорежисер, сценарист
Кар'єра 19271975
IMDb ID 0312667

Біографія

Народився 4 квітня 1906 року в Пензі в єврейській родині.

Закінчив режисерський факультет Державного кінотехнікуму (нині ВДІК, 1927). Закінчивши кінотехнікум, Гендельштейн і Олексій Файнциммер отримали запрошення від Всеволода Пудовкіна попрацювати асистентами на зйомках картини «Кінець Санкт-Петербурга».

У списку Мойсея Алейникова був відзначений першим як найбільш перспективний режисер. Поставив всього три ігрові картини: Любов і ненависть (1935), Поїзд їде в Москву (1938), і Лермонтов (1943).

У 1943—1945 рр. — режисер фронтової кіногрупи Першого Українського фронту.

З 1945 року — режисер Московської студії науково-популярних фільмів. Режисер, сценарист ігрового і документального кіно. Автор ряду сюжетів в кіножурналах «Новини сільського господарства», «Наука і техніка», «Здоров'я», «Хочу все знати».

Помер в 1981 році після тривалої важкої хвороби. Похований в Москві на Востряковському кладовищі.

Сім'я

  • Перша дружина — актриса Євгенія Іванівна Рогуліна (1906—1984), працювала в російських театрах Ашгабата і Душанбе, заслужена артистка Туркменської РСР, народна артистка Таджицької РСР.
    • Дочка — актриса Юлія Альбертівна Гендельштейн (в заміжжі Севела, нар. 1934), була першим шлюбом одружена з актором і дисидентом Юліаном Паничем, другим шлюбом (1957) — за письменником і режисером Юхимом Севелою. З 1971 року жила в Ізраїлі.
      • Онучка — Марія Севела (нар. 1960), французький історик-японіст.
    • Син — Валерій Альбертович Гендельштейн (пізніше Рогулін, нар. 1936), інженер, режисер-постановник науково-популярних фільмів і телепередач[1].
  • Друга дружина — естрадна співачка Едіт Леонідівна Утьосова. Діти від першого шлюбу виховувалися в новій сім'ї батька і в будинку діда Леоніда Утьосова.

Фільмографія

Режисер

  • 1935 Любов і ненависть
  • 1938 Поїзд йде в Москву
  • 1941 — Рівно у сім (в Бойовому кінозбірнику № 7]])
  • 1943 Лермонтов
  • 1945 Олександр Покришкін
  • 1949 — В гостях у старійших (документальний)
  • 1950 Перші крила
  • 1961 — У глибині сибірських руд (науково-популярний)
  • 1963 — «Чайка» на острові Свободи (документальний)
  • 1963 — Скульптор і час (науково-популярний)
  • 1964 — Два дні в Непалі (документальний)
  • 1966 Дмитро Шостакович (документальний)
  • 1969 — Руками хірурга (науково-популярний)
  • 1973 — Джерела творчості (науково-популярний)
  • 1975 — Коли мовчать пісні і перекази (науково-популярний)

Сценарист

  • 1939 Повітряна пошта
  • 1956 «Товариш» йде в море (науково-популярний)
  • 1967 Дмитро Шостакович (документальний)

Призи та нагороди

  • 1956 МКФ в Канні — Приз за найкращий сценарій, фільм «„Товариш“ йде в море»
  • 1968 Всесоюзний кінофестиваль — Головний приз за фільм «Дмитро Шостакович»
  • 1970 Всесоюзний кінофестиваль — Диплом і Премія за найкращу режисуру, фільм «Руками хірурга»

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.