Генрик Шерінг

На початку Другої світової війни Шерінг, який вільно володів сімома мовами, зміг отримати посаду перекладача в «лондонському» уряді Польщі та за підтримки Владислава Сікорського допомогти сотням польських біженців перебратися в Мексику.

Після одного з концертів в Мексиці в травні 1945 року Шерінгу було запропоновано місце зав. кафедрою струнних інструментів в Університеті Мехіко. У тому ж році Шерінг приступив до своїх нових обов'язків. У другій половині 1940-х він в основному викладав і підробляв грою на фортепіано в дорогих готелях Мехіко. У 1948 (за іншими відомостями, в 1946) році прийняв громадянство Мексики.

У 1952 році відбулося перше після довгої перерви європейське турне скрипаля. У 1953 році він — член журі Конкурсу імені Лонг і Тібо в Парижі. У 1955 році робить чотиримісячне турне по Канаді. У 1956 році у зв'язку з неможливістю поєднувати концертну діяльність з регулярним викладанням Шерінг залишає університетський пост, залишаючи за собою лише проведення щорічних літніх курсів. У тому ж році уряд Мексики офіційно присвоїв йому звання Мексиканського Посла Культури і Доброї Волі й забезпечив його дипломатичним паспортом. У 1957—1959 роках скрипаль неодноразово гастролював у США. Протягом наступних тридцяти років аж до своєї смерті Шерінг поєднував активну концертну роботу з майстер-класами по всьому світу. Він помер під час гастролей в Касселі (Німеччина), і похований в Мехіко.

• Шерінґ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.