Генрі Даннінг Маклеод

Генрі Даннінг Маклеод (англ. Henry Dunning Macleod) (31 березня 1821 — 16 липня 1902) — шотландський економіст.

Італійський переклад Елементів політичної економії, 1877
Генрі Даннінг Маклеод
Народився 31 березня 1821(1821-03-31)[1][2]
Единбург, Шотландія, Сполучене Королівство
Помер 16 липня 1902(1902-07-16)[1] (81 рік)
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність економіст
Alma mater Единбурзький університет, Ітонський коледж і Триніті-коледж (Кембридж)
Знання мов англійська
Батько Roderick Macleod, 4th of Cadbolld

Генрі Даннінг Маклеод народився в Единбурзі та здобув освіту в Ітоні Единбурзького університету та Трініті-коледжі в Кембриджі, який закінчив у 1843 році. Маклеод подорожував Європою, а у 1849 році був покликаний до англійської адвокатури. Він був найнятий у Шотландії на роботу з реформування закону про безробіття та присвятив себе вивченню економіки. У 1856 році він опублікував свою «Теорію та практику банківської справи», [3] [4] у 1858 році «Елементи політичної економії » [5] і у 1859 році «Словник політичної економії». [6] У 1873 р. з'явилися його «Принципи економічної філософії» [7] [8], а у 1889 р . — «Теорія кредиту». [9] [10] [11] У період з 1868 по 1870 рр. він був зайнятий урядом у розробці та кодифікації законодавства про переказні векселі. У 1896 році він опублікував «Історію економіки». [12]

Основний внесок Маклеода у вивчення економіки полягає у його роботі над теорією кредиту, якій він першим приділяв належне значення. Головною особливістю його роботи було створення теорії грошей, виходячи з теорії кредиту замість звичайного зворотного шляху. У «Теорії кредиту » він говорить: «Гроші та кредит по суті мають одну природу: гроші є лише найвищою і найзагальнішою формою кредиту» (с. 82). Кредитна теорія грошей Маклеода вплинула на Альфреда Мітчелла-Іннеса і пізніші роботи сучасних харталістів. Джон Р. Коммонс вважав роботу Маклеода основою інституційної економіки. [13]

У своїй великій праці «Історія економічного аналізу » Йозеф Шумпетер розповідає нам:

«Англійські лідери від Торнтона до Мілля досліджували кредитну структуру і, роблячи це, зробили відкриття, які становлять їхній головний внесок у монетарний аналіз, але не могли бути належним чином викладені в умови монетарної теорії кредиту. Але їм не вдалося розібратися з теоретичними наслідками цих відкриттів, тобто побудувати систематичну кредитну теорію грошей.»

«Ми могли б побачити обриси такої теорії в роботах Маклеода. Але вони так і залишилися поза межами визнаної економічної науки.»

«Генрі Даннінг Маклеод [...] був економістом з багатьма заслугами, якому чомусь не вдалося досягти визнання або навіть бути сприйнятим досить серйозно через свою нездатність помістити свої численні гарні ідеї в професійно прийнятна форма.»

Саме Маклеод увів у 1858 році термін «закон Грешема».

Для обґрунтованого обговорення цінності творів Маклеода дивіться статтю «Повстання проти ортодоксальної економіки» в «Квартальному огляді» за жовтень 1901 р. (№ 388). [14]

Дивіться також
  • Список множинних відкриттів
  • Історія банківської справи у всіх провідних країнах (1896), до якої Маклеод вніс розділи в кн. 2 з історії банківської справи у Великобританії.

Посилання
  1. SNAC — 2010.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Macleod, Henry Dunning (1855). The Theory and Practice of Banking 1. Longman, Brown, Green, and Longmans.
  4. Macleod, Henry Dunning (1866). The Theory and Practice of Banking 2. Longmans, Green, Reader, & Dyer.
  5. Macleod, Henry Dunning (1858). The Elements of Political Economy. Longman, Brown, Green, Longmans, and Roberts.
  6. Macleod, Henry Dunning (1863). A Dictionary of Political Economy: Biographical, Bibliographical, Historical, and Practical. Longman, Green, Longman, Roberts, and Green.
  7. Macleod, Henry Dunning (1872). The Principles of Economical Philosophy 1. Longmans, Green, Reader, and Dyer.
  8. Macleod, Henry Dunning (1879). The Principles of Economical Philosophy 2. Longmans, Green.
  9. Macleod, Henry Dunning (1889). The Theory of Credit 1. Longmans, Green, and Company.
  10. Macleod, Henry Dunning (1890). The Theory of Credit. 2, Part 1. Longmans, Green, and Company.
  11. Macleod, Henry Dunning (1891). The Theory of Credit. 2, Part 2. Longmans, Green, and Company.
  12. Macleod, Henry Dunning (1896). The History of Economics. London: Bliss, Sands and Co. Процитовано 17 липня 2018.
  13. Commons, John Rogers (1990). Institutional Economics: Its Place in Political Economy. New Brunswick, N.J., U.S.A: Transaction Publishers. с. 399. ISBN 0-88738-797-7.
  14. The Revolt against Orthodox Economics. The Quarterly Review (Leonard Scott Publication Company and John Murray) (388): 345–371. October 1901. Процитовано 17 липня 2018 — через Internet Archive.

зовнішні посилання

 Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер знаходиться у суспільному надбанні: Hugh Chisholm, ред. (1911) «Macleod, Henry Dunning» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. Cambridge University Press (англ.)</img> Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер знаходиться у суспільному надбанні: Hugh Chisholm, ред. (1911) «Macleod, Henry Dunning» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. Cambridge University Press (англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.