Генрі Дейл
Генрі Дейл | |
---|---|
англ. Henry Hallett Dale | |
Видатний нейробіолог, лауреат Нобелівської премії по фізіології і медицині (1936) | |
Народився |
9 червня 1875 Лондон |
Помер |
23 липня 1968 (93 роки) Кембридж, Англія, Велика Британія |
Країна | Велика Британія |
Діяльність | лікар, нейронауковець, біохімік, фізіолог |
Alma mater | Триніті-коледж (Кембридж) |
Галузь | нейробіологія |
Заклад | Університетський коледж Лондона |
Посада | Президент Лондонського королівського товариства |
Науковий керівник | Ernest Starlingd і Джон Ньюпорт Ленглі |
Членство | Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Академія наук СРСР, Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Бельгійська королівська академія медициниd і Національна академія наук США |
Відомий завдяки: | передача нервових імпульсів, гістамін |
Нагороди |
медаль Коплі, Нобелівська премія з фізіології або медицини (1936) |
Генрі Дейл у Вікісховищі |
Сер Ге́нрі Га́ллет Дейл (англ. Henry Hallett Dale, * 9 червня, 1875, Лондон, Англія — † 23 липня, 1968) — англійський нейробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1936 року (спільно з Отто Леві) «за відкриття, пов'язані з хімічною передачею нервових імпульсів».
Спільно з хіміком Джорджем Баргером виявили невідому раніше біологічно активну речовину, надалі ідентифіковану як β-імідазол-етиламін, що пізніше отримала назву гістамін. Через кілька років, в дослідах на тваринах, Дейл встановив, що введення гістаміну, збільшувало шлункову секрецію, таким чином сприяючи розвитку виразкової хвороби.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.