Генрі Шелтон

Генрі Г'ю Шелтон народився 2 січня 1942 року у місті Тарборо, округ Еджком у штаті Північна Кароліна, дитинство провів у містечку Спід у тому ж штаті. Вищу освіту здобув в університеті штату Північна Кароліна зі ступенем бакалавра за фахом «текстильне машинобудування» і одночасно навчався за програмою підготовки офіцерів резерву. Навчаючись в університеті відвідував воєнізовані курси в студентській стрілецькій організації «Гвинтівки Першинг», заснованої генералом Джоном Першингом. У 1973 році отримав ступінь магістра в галузі політології в Обернському університеті в Монтгомері, штат Алабама. Також навчався в школі державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді Гарвардського університету за програмою «керівники вищої ланки в національній і міжнародній безпеці». Вищу військову освіту отримав у Командно-штабному коледжі Повітряних сил та Національному воєнному коледжі.

Військову службу Г.Шелтон розпочав у липні — вересні 1963 року на курсах базової підготовки піхотних Офіцерів у піхотній школі армії США у Форт Беннінг, Джорджія. Після завершення навчання з листопада 1963 до квітня 1964 командир взводу штабної роти 1-го батальйону 38-го піхотного полку 2-ї піхотної дивізії, Форт Беннінг, Джорджія. Там же у квітні-червні 1964 навчався на курсах рейнджерів піхотної школи. Після завершення цих курсів командир взводу роти «D» 1-го батальйону 5-го кавалерійського полку 1-ї кавалерійської дивізії.

З липня 1965 по вересень 1966 перебував у резерві армії США.

У вересні 1966 повернувся до лав регулярної армії й до липня 1967 служив командиром взводу загону «B52», а з липня по грудень 1967 — командир загону «A-104» роти «C» 5-ї групи спеціальних операцій армії США у В'єтнамі.

З січня по грудень 1969 служив у Центрі навчальної підготовки армії США у Форт Джексон (Південна Кароліна), перебував на посадах старшого помічника командира 11-го батальйону (січень — березень) і офіцера з логістики (березень — грудень) 3-ї навчальної бригади.

З січня 1969 по січень 1970 року він перебував на службі у В'єтнамі, цього разу у складі 173-ї повітряно-десантної бригади, спочатку як офіцер розвідки, пізніше командир роти «С», а потім виконуючим обов'язки офіцера з операцій 4-го батальйону 503-го піхотного полку. У березні — листопаді 1970 на курсах підвищення кваліфікації піхотних офіцерів у піхотній школі армії США. А після закінчення навчань продовжив службу інструктором, а пізніше офіцером з оперативних питань факультету підготовки рейнджерів. У серпні 1972 — червні 1973 року навчався в командно-штабному коледжі ПС, авіабаза Максвелл, Алабама.

У подальшому на штабних посадах у 2-й бригаді 25-ї піхотної дивізії, штабі 25-ї піхотної дивізії. З квітня 1979—1981 командир 3-го батальйону 60-го піхотного полку 2-ї бригади 9-ї піхотної дивізії. У червні 1981 — червні 1982 помічник начальника штабу з операцій 9-ї піхотної дивізії, Форт Льюїс, Вашингтон. З червня 1982 по червень 1983 проходив навчання в Національному військовому коледжі у Форті Леслі Макнейр, у Вашингтоні, округ Колумбія. Пізніше командир 1-ї бригади 82-ї повітряно-десантної дивізії, а з листопада 1985 до липня 1987 начальник штабу 10-ї гірської дивізії, Форт Драм, штат Нью-Йорк.

З липня 1987 по червень 1988 служив у Вашингтоні, на посаді заступника директора з операцій Національного військового командного центру. У червні 1988 — липні 1989 заступник директора з операцій (J-3) Об'єднаного комітету начальників штабів.

У липні 1989 — травні 1991 Шелтон займав посаду помічника командира 101-ї повітряноштурмової дивізії з операцій, у Форт Кемпбелл, Кентуккі. З серпня 1990 по березень 1991 зі своєю дивізією знаходився в Саудівській Аравії під час війни в Перській затоці. З травня 1991 по травень 1993 командував 82-ї повітрянодесантною дивізією. Потім з червня 1993 по лютий 1996 року командир XVIII повітряно-десантного корпусу у Форт Брегг, Північна Кароліна. З вересня до жовтня 1994 одночасно командував об'єднаної тактичною групою в Гаїті (англ. Joint Task Force Haiti) в ході операції «Підтримка демократії».

14 грудня 1995 Шелтон був підвищений до звання генерала і призначений на посаду командувача сил спеціальних операцій збройних сил США. 1 лютого кандидатура Шелтона була схвалена Сенатом США й 29 лютого 1996 він вступив на посаду, на якій перебував до 25 вересня 1997 року. 17 липня 1997 був номінований Президентом США Біллом Клінтоном на посаду 14-го Голови Об'єднаного комітету начальників штабів США; 16 вересня кандидатура Шелтона була затверджена Сенатом США.

1 жовтня 1997 очолив Об'єднаний комітет начальників штабів США. Він став першим головою з числа військовослужбовців, що проходили службу в силах спеціальних операцій і другим (після Коліна Павелла) — з випускників курсів підготовки офіцерів резерву. Під час свого перебування на посаді, брав участь у плануванні війни в Косово.

Під час подій 11 вересня 2001 року Шелтон перебував на борту літака, що летів до Європи на конференцію НАТО, але повернув назад і вернувся до Вашингтона.

30 вересня 2001 року генерал Генрі Шелтон звільнився з посади Голови Об'єднаного комітету начальників штабів.

Після звільнення у відставку зі збройних сил, генерал Шелтон очолив раду директорів компанії Red Hat, потім займав пост президента з міжнародних продажів компанії MIC Industries, а також керівні посади в низці інших, акціонерних товариств таких як Anheuser-Busch (2001—2008), Anteon International (2002—2006), CACI International (2007—2008) і Protective Products of America (2006—2010).

• Пітер Шумайкер
• Раймонд Томас
• Джозеф Вотел
• Джон Вессі
• Джордж Скратчлі Браун
• Вільям Макрейвен

• General Hugh Shelton (Retired)
• Henry Hugh Shelton
• Shelton Leadership Center