Геометрія Галуа
Геометрія Галуа (названа іменем французького математика 19-го століття Евариста Галуа) — це розділ скінченної геометрії, що розглядає алгебричну та аналітичну геометрії над скінченними полями (або полями Галуа)[1]. У більш вузькому розумінні геометрію Галуа можна визначити як проективний простір над скінченним полем[2].
Вступ
Об'єктами вивчення слугують векторні простори, афінні та проективні простори над скінченними полями й різноманітні структури, що містяться в них. Зокрема, дуги, овали, гіперовали, унітали, блокувальні множини, овали й інші кінцеві аналоги структур, наявних у нескінченних геометріях.
Джордж Конуелл продемонстрував геометрію Галуа в 1910 році, коли описував рішення задачі Кіркмана про школярок як розбиття множини мимобіжних прямих в PG(3,2), тривимірної проективної геометрії над полем Галуа GF(2)[3]. Подібно до методів геометрії прямих у просторі над полем із характеристикою 0, Конуелл використовував плюккерові координати в PG(5,2) і ототожнив точки, що представляють прямі в PG(3,2) з точками, які лежать на квадриці Кляйна.
У 1955 Беньяміно Серж описав овали для непарних q. Теорема Сержа стверджує, що в геометрії Галуа непарного порядку (проективна площина, визначена над скінченним полем з непарною характеристикою) будь-який овал є конічним перетином. На Міжнародному конгресі математиків 1958 року Серж представив огляд наявних на той час результатів у геометрії Галуа[4].
Див. також
Примітки
- Galois geometry в Енциклопедії Математики
- «Проективні простори над кінцевими полями, відомі також як геометрії Галуа, …», (Hirschfeld, Thas, 1992)
- Conwell, 1910, с. 60–76.
- Segre, 1958.
Література
- Beniamino Segre. On Galois Geometries. — International Mathematical Union, 1958.
- George M. Conwell. The 3-space PG(3,2) and its Groups. — Annals of Mathematics. — 1910. — Т. 11. — С. 60–76. — DOI:
- J. W. P. Hirschfeld. Projective Geometries Over Finite Fields. — Oxford University Press, 1979. — ISBN 978-0-19-850295-1.
- J. W. P. Hirschfeld. Finite Projective Spaces of Three Dimensions. — Oxford University Press, 1985. — ISBN 0-19-853536-8.
- J. W. P. Hirschfeld, J. A. Thas. General Galois Geometries. — Oxford University Press, 1992. — ISBN 978-0-19-853537-9.
- Jan De Beule, Leo Storme. Current Research Topics in Galois Geometry. — Nova Science Publishers, 2011. — ISBN 978-1-61209-523-3.
Посилання
- Геометрія Галуа в енциклопедії математики, SpringerLink