Георгій (Кониський)
Гео́ргій[1][2] (в миру Григо́рій Осипович Кони́ський; 20 (9) листопада 1717, Ніжин (тепер Чернігівська область) — 13 (2) лютого 1795, Могильов, Білорусь) — український філософ, письменник, проповідник, церковний і культурний діяч. Єдиний єпископ Російської православної церкви на території Речі Посполитої.
| Георгій | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 листопада 1717 Ніжин, Ніжинський полк, Гетьманщина, Московське царство |
| Помер |
13 (24) лютого 1795 (77 років) Могильов, Російська імперія |
| Поховання | Спасівська церква у Могильові (Білорусь) |
| Країна |
 Річ Посполита Російська імперія |
| Національність | українці |
| Діяльність | священник |
| Alma mater | Києво-Могилянська академія (1659—1817) |
| Заклад | Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
| Посада | єпископ і Консул Конфедерації |
| Конфесія | православ'я |
| |
Життєпис
Походив з шляхетської родини Кониських. Освіту здобув у Київській Академії (1728–1743).
1745 став професором цієї академії. Викладав піїтику, риторику, філософію[3].
1751 (за ін. даними, 1752) року став ректором Київської Академії.
1755 переїхав до Могильова, де був єпископом могилівським. 27 червня 1765 в меморіалі до короля Станіслава Августа Понятовського скаржився на місійну діяльність місіонера-домініканця, префекта в Рожаному Стоці Вавжинця (у світі Юзефа) Овлочимського (Овлучинського) гербу Сухекомнати та єзуїта Заремби.[4]
З 1783 — архієпископ білоруський.
Заснував (1757) та опікувався Могилівською семінарією.
Обстоював інтереси православної церкви, виступав проти унії і за навернення уніатів на православ'я.
Твори
Автор віршів, надрукованих у підручнику поетики, драми «Воскресіння мертвих» (поставлена 1747 у Київській Академії, опублікована в «Летописях русской литературы», 1860). До драми додано 5 інтермедій соціально-побутового змісту, в яких звучить жива народна мова, український гумор. Йому належать численні проповіді, курс піїтики, два рукописні курси філософії.
Автор ряду історичних праць: «Prawa і wolnosci obywateluw korony Polskiey і w ks. Litewskiego…» (1767), «Историческое известие о Белорусской епархии» (1776), «Записка о том, что в России до конца XVI в. не было унии с Римской церковью» (1847).
Дослідники відзначають, що вірші Кониського написані в стилі бароко, а в проповідях він схилявся до простішого класичного стилю.
Твори Кониського були видані у Петербурзі (1835) у двох томах, а проповіді опубліковані окремим виданням 1892-го.
Деякі історики приписували Ю. Кониському авторство «Історії Русів».
Пам'ять, канонізація
26 серпня 1993 рішенням Синоду Білоруської Православної Церкви Георгія Кониського було причислено до лику місцево шанованих святих.
Беручи до уваги рішення Синоду Білоруської Православної Церкви (у складі Московського Патріархату) від 26 серпня 1993 про причислення святителя Георгія (Кониського), архієпископа Могилівського і Білоруського, до лику місцевошанованих святих Білоруської Православної Церкви, враховуючи прохання Чернігівської єпархії, уродженцем якої був святитель Георгій Священний Синод Української Православної Церкви Київського Патріархату благословив місцеве шанування у Чернігівській єпархії святителя Георгія (Кониського).[5]
Примітки
- Кониський Григорій Осипович Архівовано 20 липня 2016 у Wayback Machine. // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Спеціалізовані та архівні фонди НБУВ
- Осучаснене ім'я Юрій в 11 томі виправлене на Георгій, див. Кониський Юрій (світське ім'я Григорій) // Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Том 3. — Париж; Нью-Йорк : Молоде життя, 1959. — С. 805—1200. Літери Кон; Журнали засідання Священного Синоду 26 липня 2014 р. Журнал 21: шанування у Чернігівській єпархії святителя Георгія (Кониського) // Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП)
- Діденко Л. В. Онтологічно-антропологічна модель філософування Ґеорґія Кониського: Монографія. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. — С. .
- Świętochowski R. Owłoczymski (Obłoczymski, Obłoczyński, Owłoczyński) Józef, imię zakonnę Wawrzyniec h. Suche Komnaty (1724—1763) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław; Warszawa; Kraków; Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/4, zeszyt 103. — S. 659. (пол.)
- Архівована копія. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 29 липня 2014.
Джерела та література
- Кашуба М. В. Кониський Георгій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 24. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Кониський, Георгій // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Тофтул М. Г. Кониський Григорій // Сучасний словник з етики. — Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с. — ISBN 978-966-485-156-2.
- Фощан Я. Історія православ'я в науковому доробку Георгія Кониського: синтез теорії і церковної практики.
Посилання
- Кониський Георгій // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Інтерлюдії до драми Георгія Кониського «Воскресеніе мертвых» на Ізборнику
- Георгій Кониський. «Воскресєніє мертвих» на Ізборнику
- Вірш «Похвала логіці» на Ізборнику
- Кониський // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Кониський Юрій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 702. — 1000 екз.