Георг Гессен-Дармштадтський

Георг народився 25 квітня 1669 року у Дармштадті. Він був другою дитиною в родині ландграфа Гессен-Дармштадтського Людвіга VI та його другої дружини Єлизавети Доротеї Саксен-Гота-Альтенбурзької. В сім'ї вже ріс його рідний старший брат Ернст Людвіг, а також шестеро дітей батька від першого шлюбу. Батько помер за день до його дев'ятиріччя і подальшим вихованням займалася матір.

1686 року він здійснив традиційний Великий тур[1] Францією, де володарював тоді Людовик XIV, та Швейцарським союзом.

Оскільки правлячий брат принца Ернст Людвіг був досить молодим, шансів стати ландграфом Георг мав не так багато. Тож він вирішив присвятити себе військовій справі.

Під час турецької війни бився з турками командуванням Євгенія Савойського. Брав участь у битві при Мохаче у серпні 1687. У 1688-му 19-річний Георг став полковником.[2]

Згодом приєднався до війська Вільгельма Оранського і брав участь у його ірландській кампанії 1690 року. У 1692 — приєднався до австрійської армії, де отримав звання генерал-фельдмаршала. Під час Дев'ятирічної війни воював на боці Аугсбургського альянсу.

У 1695-му був посланий імператором Леопольдом I до Іспанії на чолі 2,000 німецьких вояків з метою допомогти Каталонії в боротьбі проти французів. 1697-го очолював захист Барселони, яку взяли в облогу французькі війська під командуванням Луї Жозефа де Вандома з суходолу і адмірала Віктора-Марі д'Естре з моря. Після 52 днів оборони місто здалося за вказівкою з Мадрида і всупереч волі Георга.

Після війни він був вшанований в Іспанії і зроблений лицарем ордену Золотого руна у тому ж 1697 році. Після відходу французьких військ став віце-королем Каталонії і в документах записувався як Хорхе Дармштадтський. Деяке знання каталанської мови і низка проведених ним реформ зробили принца дуже популярним серед народу. 1699 року його було призначено генералом кавалерії.

У 1700 помер король Іспанії Карл II, не залишивши прямих нащадків і вказавши наступником свого внучатого племінника, Філіпа V Анжуйського з династії Бурбонів. Габсбурги бажали бачити на іспанському престолі представника свого роду. Георга було замінено на про-бурбонського віце-короля Луїса Антоніо де Портокарреро, і принц повернувся до Австрії. Імператор доручив йому вести переговори з Англією та Португалією щодо підтримки претензій свого сина Карла на трон Іспанії. Після початку військових дій у боротьбі за іспанську спадщину Георга було призначено головнокомандуючим австрійських сил у підтримці ерцгерцога Карла в Іспанії. У 1704 році із 1800-ма вояками, переважно англійськими і голанськими морськими піхотинцями захопив фортецю Ґібралтар.

У 1705 пішов з Ґібралтару і очолив захоплення Барселони. Був убитий 14 вересня 1705 у битві за Монжук.

Тіло принца було забальзамовано і поховано у церкві es:Església dels Josepets de Gràcia. Його серце у 1711 було перевезено до рідного Дармштадту, де і зберігається дотепер у місцевий Stadtkirche.