Георг Фрідріх Трайчке

Георг Фрідріх Трайчке (нім. Georg Friedrich Treitschke; 1776 - 1842) — німецько-австрійський драматург, театральний режисер, а також лепідоптеролог (дослідник метеликів).

Георг Фрідріх Трайчке
Народився 29 серпня 1776(1776-08-29)[1][2][…]
Лейпциг, Саксонія, Священна Римська імперія[1]
Помер 4 червня 1842(1842-06-04)[1][2][…] (65 років)
Відень, Австрійська імперія[1][3]
Країна Німеччина
Діяльність мовознавець, ентомолог, перекладач, лібретист, лепідоптеролог, композитор
Галузь сценічне мистецтво
Знання мов німецька[2]
IMDb ID 0871791

Біографія

Народився 1776 року у Лейпцигу. У 1793 році відправлений до Цюриха на навчання. Там він познайомився з поетом Георгом Геснером, який привив Трейчке любов до поезії і театру. У 1797 році Трайчке повернувся до Лейпцига і зайнявся комерцією, однак після смерті батька в 1799 році він повністю присвятив себе письменництву. У 1802 році під час поїздки до Відня Трайчке познайомився з бароном фон Брауном, директором Бургтеатру і влаштувався театральним режисером і сценічним поетом у придворному театрі. 23 жовтня 1805 одружився з танцівницею Магдаленою де Каро (нар. 25 квітня 1788 в Чивітавекк'я - пом. † 24 серпня 1816 у Відні), від якої мав дочку. Двоє синів Фрідріх (1819–1878) і Йозеф (1822–1844) народилися в другому шлюбі з Крістіаною Огюст Кроєр фон Кріхенфельс (1792–1848). У 1809 році Трайчке обійняв посаду віце-директора, а з 1811 по 1814 рік — директора Віденського театру. З 1814 року Трайчке знову працював режисером у придворному театрі. В основному він керував там німецькою та італійською оперою. У 1822 році він став придворним театральним економом, з яким йому було покладено нагляд за фінансами та обліком будинку. Він написав лібрето для Пауля Враніцького, Адальберта Ґіровеца та К. Вайґля («Вайзенхаус», «Дитаток»), переклав німецькою мовою багато французьких опер. У 1814 році він переробив лібрето «Фіделіо» на прохання Людвіга ван Бетховена.

Завдяки дружбі з актором і ентомологом Фердинандом Оксенгаймером (1767-1822), з яким він познайомився в Лейпцигу в 1797 році і який грав у Віденському придворному театрі з 1807 року, Трейчке вирішив зайнятися лепідоптерологією (дослідженням метеликів). З 1808 року, коли йому прописали свіже повітря через хворобу, він був супутником Оксенгаймера на численних ентомологічних екскурсіях, допомагав йому у редагуванні праці «Метелики Європи» (том 1–4, 1807–1816) і самостійно видав після смерті Оксенгеймера, томи з 5 по 10 (1825–1835). Колекція метеликів Трайчке налічувала близько 9500 зразків 2582 видів. У 1843 році її продали Угорському національному музею в Будапешті за 3000 гульденів, куди у 1824 році переїхала колекція Оксенгаймера з 3772 зразками.

На честь Трайчке названо кілька видів метеликів, зокрема Euploea treitschkei (Boisduval, 1832), Pyrrhia treitschkei (Frivaldszky, 1835), Antispila treitschkiella (Fischer von Röslerstamm, 1843) тощо.

Праці
Ентомологія
  • F. Ochsenheimer, F. Treitschke: Die Schmetterlinge von Europa. Band 5/1. Fleischer, Leipzig 1825 XVI + 414 S.
  • F. Treitschke: Die Schmetterlinge von Europa. Band 5/2. Fleischer, Leipzig 1825, 447 + [1] S.
  • F. Treitschke: Die Schmetterlinge von Europa. Band 5/3. Fleischer, Leipzig 1826, IV + 419 + [1] S.
  • F. Treitschke: Die Schmetterlinge von Europa. Band 6/1. Fleischer, Leipzig 1827, VIII + 444 S.
  • F. Treitschke: Die Schmetterlinge von Europa. Band 6/2. Fleischer, Leipzig 1828, 319 S.
  • F. Treitschke: Die Schmetterlinge von Europa. Band 7. Fleischer, Leipzig 1829, VI + 252 S.
  • F. Treitschke: Die Schmetterlinge von Europa. Band 8. Fleischer, Leipzig 1830, VIII + 312 S.
  • F. Treitschke: Die Schmetterlinge von Europa. Band 9/1. Fleischer, Leipzig 1832, VIII + 272 S.
  • F. Treitschke: Die Schmetterlinge von Europa. Band 9/2. Fleischer, Leipzig 1833, 284 S.
  • F. Treitschke: Die Schmetterlinge von Europa. Band 10/1. Fleischer, Leipzig 1834, X + 286 S.
  • F. Treitschke: Die Schmetterlinge von Europa. Band 10/2. Fleischer, Leipzig 1835, [2] + 340 S.
  • F. Treitschke: Die Schmetterlinge von Europa. Band 10/3. Fleischer, Leipzig 1835, [4] + 302 S.
  • F. Treitschke (Hrsg.): Naturhistorischer Bildersaal des Thierreiches. Nach William Jardine. Vorwort von K. Vogel. 4 Bände (1840–1843). Hartleben, Pesth / Leipzig. Ca. 770 S., 180 Taf. (360 Abb.).
  • F. Treitschke: Naturgeschichte der europäischen Schmetterlinge. Schwärmer und Spinner. Hartleben Pesth 1841. [9] + XIV + [2] + 222 S., Frontispiz, 30 Taf.
  • Naturgeschichte der Tauben, nach Prideaux John und Selby. Deutsch bearbeitet von G. F. Treitschke, Pesth 1839.
Драматургія
  • G. F. Treitschke: Singspiele nach dem Französischen. 5 Bände. Wien 1808.
  • F. Treitschke: Gedichte. I. B. Wallishausser, Wien 1817.
  • G. F. Treitschke: Libretto zur Kantate Du, dieses Bundes Fels und Gründer - von Salieri vertont, 1820.
  • G. F. Treitschke: Libretto zur Fortsetzung von Mozarts Le nozze di Figaro Die beiden Figaro
  • K. Streckfuß, G. F. Treitschke (Hrsg.) (1805): Musenalmanach für das Jahr 1805.
  • A. Kuhn, G. F. Treitschke (Hrsg.) (1808): Musenalmanach für das Jahr 1808.
  • F. Treitschke: Gedichte. I. B. Wallishausser, Wien 1841. [8] + 162 S.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #117409030 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Dr. Constant v. Wurzbach Treitschke, Georg Friedrich // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 47. — S. 101.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.