Георг I (герцог Саксен-Мейнінгенський)

Георг I (нім. Georg I.), повне ім'я Георг Фрідріх Карл (нім. Georg Friedrich Karl), (нар. 4 лютого 1761 пом. 24 грудня 1803) — герцог Саксен-Мейнінгену з Ернестинської лінії Веттінів, молодший син герцога Саксен-Мейнінгену Антона Ульріха та гессенської принцеси Шарлотти Амалії.

Георг I
нім. Georg I.
Георг I
Георг I на портреті невідомого майстра
8-й герцог Саксен-Мейнінгену
Початок правління: 21 липня 1782
Кінець правління: 24 грудня 1803

Попередник: Карл
Наступник: Бернхард II

Дата народження: 4 лютого 1761(1761-02-04)
Місце народження: Франкфурт-на-Майні
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 24 грудня 1803(1803-12-24) (42 роки)
Місце смерті: Майнінген, Саксен-Мейнінген, Священна Римська імперія
Дружина: Луїза Елеонора Гогенлое-Лангенбурзька
Діти: Адельгейда, Іда, Бернхард
Династія: Ернестинська лінія Веттінів
Батько: Антон Ульріх Саксен-Мейнінгенський
Мати: Шарлотта Амалія Гессен-Філіпстальська

Його правління відоме як період освіченого абсолютизму та лібералізму. Мав ідею дати державі конституцію. Першим із правителів герцогства зацікавився проблемою екології країни. У 1800 році заснував Академію Лісів.

Біографія

Ранні роки

Народився 4 лютого 1761 у Франкфурті-на-Майні. Був сьомою дитиною та четвертим сином в родині герцога Саксен-Мейнінгену Антона Ульріха та його другої дружини Шарлотти Амалії Гессен-Філіпстальської. Мав старших братів Карла та Фрідріха Франца, який наступного місяця помер, й сестер Шарлотту та Луїзу. Інші діти померли в ранньому віці до його народження. Невдовзі сім'я поповнилася донькою Амалією.

Батько пішов з життя, коли Георгу не виповнилося й 2 років. Оскільки в герцогстві не було прімогенітури, Георг і Карл мали рівні права на престол. Втім, через їхнє малолітство, регенткою була призначена їхня матір Шарлотта Амалія. Освічена правителька, вона змогла вивести країну з економічної кризи та дати дітям добре виховання.

Принци могли вільно бавитися в саду та працювати в ньому. Після домашньої освіти вони провели рік у Страсбурі, де вдосконалювали знання французької мови та навички в образотворчому мистецтві. Згодом подорожували Швейцарією й, зрештою, у вересні 1775 року повернулись до матері у Франкфурт, а у березні 1776 — до Майнінгену.[1]

Правління

У лютому 1782 року Георг приєднався до брата у справах керування герцогством, а Шарлотта Амалія остаточно залишила посаду регентки. Разом володарі займалися благоустроєм королівської резиденції. Гете, який у травні прибув до Майнінгену, відмічав їхні активні дії в цьому напрямку.[1] Однак, вже у липні Карл пішов з життя у зовсім молодому віці, не залишивши нащадків. Георг після цього став одноосібним правителем. Час його володарювання став відомий ліберальним абсолютизмом, що ґрунтувався на стилі правління Шарлотти Амалії.[2]

У віці 21 року Георг узяв за дружину 19-річну принцесу Луїзу Елеонору Гогенлое-Лангенбурзьку. Весілля відбулося 27 листопада 1782 року у Лангенбурзі. У подружжя народилося троє дітейː

Мешкало сімейство у замку Елізабетхенбург в Майнінгені.[3][4] Літо від 1798 року проводили у замку Альтенштайн у Тюринзькому Лісі. Георг вніс певні зміни у тамтешній палацовий комплекс та звелів розбити навколо парк в англійському стилі. При його будівництві була знайдена т. з. Альтенштайнська печера, яка виявилась найдовшою печерою в Тюрингії.

Замок Альтенштайн

Герцог підтримував розвиток сільського господарства та прокладення доріг, а також докладав зусиль до відновлення лісів, оскільки їхня вирубка, а разом з тим й висока ерозія ґрунту досягли катастрофічного рівня. Для виправлення становища була заснована спеціальна Академія Лісів у Дрейсигакері.[5] Також намагався зберегти вцілілі хащі та популяції місцевих тварин.[2]

Підвищував освітній рівень герцогства. Посівши трон, ввів розклад відкритих дверей придворної бібліотеки, коли кожен мав змогу відвідати її. Те саме стосувалося і палацових колекцій мистецтва, зібраних його братом. Концерти придворного оркестру також стали відкритими для звичайних громадян. Після народження сина Георг відмовився від традиційних урочистостей,[6] натомість, пожертвувавши гроші на будівництво гімназії та закликавши підданих наслідувати його приклад. Для дітей, які не могли відвідувати уроки через необхідність заробляти на життя, була створена школа, поєднана з майстернею, де діти з бідних сімей могли навчатися шити, в'язати або іншому ремеслу й одночасно заробляти трохи грошей. Медична допомога та медикаменти для дітей та дорослих були безкоштовними. Також кожні півтора року вони отримували новий одяг за невелику суму грошей. Девізом правителя у допомозі бідноти сталоː «Не давайте милостині, надавайте бідним допомоги, аби вони допомогли собі!»[2]

В церковній сфері було скасовано публічне покарання незаміжніх матерів, екзорцизм при хрещенні та примусове індивідуальне сповідання. У церковних службах літургія була замінена повчальною проповіддю.[2]

Сам, будучи освіченою людиною, Георг друкував статті в філософських публікаціях, використовуючи псевдонім. Ідеї ​​володаря зайшли так далеко, що він хотів відмовитися від Таємної ради та перетворити герцогство на ліберальну конституційну державу. Втім, рання смерть йому в цьому завадила.[2]

Помер герцог від лихоманки в канун Різдва 1803 року. Похований на парковому цвинтарі Майнінгена.[7]

Генеалогія

Ернст I
 
Єлизавета Софія Саксен-Альтенбурзька
 
Антон Ульріх
 
Єлизавета Юліана Гольштейн-Норбурзька
 
Філіп Гессен-Філіпсталь
 
Катерина Амалія Сольмс-Лаубахська
 
Йоганн Вільгельм
 
Крістіна Юліана Баден-Дурлахська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бернхард I
 
 
 
 
 
Єлизавета Елеонора Брауншвейг-Вольфенбюттельська
 
 
 
 
 
Карл I
 
 
 
 
 
Кароліна Крістіна Саксен-Ейзенахська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Антон Ульріх
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шарлотта Амалія Гессен-Філіпстальська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. A. Schumann: Karl August Friedrich Wilhelm, Herzog zu Sachsen-Meiningen. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 17, Duncker & Humblot, Leipzig 1883, стор. 449—451 (нім.)
  2. Георг Саксен-Мейнінгенський (нім.)
  3. Історичні місця Майнінгену (нім.)
  4. Офіційний сайт замку Елізабетхенбург (нім.)
  5. Базувалася в Дрейсигакері до 1843 року.
  6. Була випущена лише срібна медаль з цього приводу (нім.)
  7. Парковий цвинтар Майнінгена Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine. (нім.)

Література

  • Johann Matthäus Bechstein, Joh. von Vierling: Lebensgeschichte Herzog Georg’s des Unvergeßlichen. In: Herzoglich S. Coburg-Meiningisches jährliches gemeinnütziges Taschenbuch, … Meiningen 1803.
  • Ludwig Hertel: Meiningische Geschichte von 1680 bis zur Gegenwart. In: Schriften des Vereins für Sachsen-Meiningische Geschichte und Landeskunde. 47. Heft, Hildburghausen 1904.
  • Herta Müller: Georg I. Herzog von Sachsen Meiningen. In: Detlef Ignasiak (Hrsg.): Herrscher und Mäzene. Thüringer Fürsten und Hermenefred bis Georg II. Rudolstadt 1994.
  • Andrea Jakob: Herzog Georg I. von Sachsen-Meiningen: Ein Präzedenzfall für den aufgeklärten Absolutismus. Meininger Museen, ISBN 3-910114-06-7.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.