Герасим'юк Ольга Володимирівна
О́льга Володи́мирівна Герасим'ю́к (нар. 21 жовтня 1958, місто Пирятин, Полтавська область) — українська журналістка, ведуча телевізійних програм, телевізійна менеджерка, народна депутатка України 5-го і 6-го скликань. Перша заступниця голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (2014—2020). Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
| Герасим'юк Ольга Володимирівна | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Ольга Володимирівна Приходько |
| Народилася |
21 жовтня 1958 (63 роки) Пирятин, Полтавська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | журналістка, політична діячка, ведуча, продюсерка, телеведуча, телепродюсерка, кінопродюсерка |
| Alma mater | Навчально-науковий інститу́т журналі́стики Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
| Знання мов | українська і російська |
| Членство | Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання |
| Посада | Народний депутат України[1] і Народний депутат України[2] |
| Партія | Політична партія «Наша Україна» |
| У шлюбі з | Герасим'юк Василь Дмитрович |
| |
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 5-го скликання | |||
| безпартійна (НУ) | 25 травня 2006 | — | 8 червня 2007 |
| 6-го скликання | |||
| Народний Союз «Наша Україна» (НУНС) | 23 листопада 2007 | — | 12 грудня 2012 |
Навчалася на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Шевченка, який закінчила з відзнакою. Вчилася в Дипломатичній академії, магістр зовнішньої політики.
Сімнадцять років працювала в друкованій пресі. Проходила стажування у США: USNews&WorldReport; GannettNewsService (Вашингтон); Голландії; Член журі премії Книга року ВВС.
У липні 1995 року почала працювати на телебаченні у програмі «Післямова» (ТК «Нова Мова»).
З 1996 року — автор і ведуча телеканалу «1+1», де втілила в життя проєкти «Проти ночі», «Особливий погляд», «Версії Ольги Герасим'юк», «Хочу і буду», «Іду на ви», численні спецпроєкти і одне з найпопулярніших в Україні ток-шоу «Без табу», що втримувалося на екрані 10 років.
Родина
- Батько — Приходько Володимир Михайлович (1929–2006), механік.
- Мати — Ніна Дмитрівна (нар. 1931), педагог.
- Син — Руслан, нар. 1982 року.
Розлучена. Була одружена з українським поетом Василем Герасим'юком.
Журналістська діяльність
- 1976 — за рекомендацією газети «Комсомольске знамя», як переможець конкурсу вступила на факультет журналістики Київського державного університету ім. Шевченка, який закінчила з червоним дипломом 1981 р.
- 17 років працювала в друкованій пресі.
- Червень 1981 — серпень 1983 — кореспондентка газети «Комсомолець Полтавщини».
- Серпень 1983 — вересень 1990 — кореспондентка газети «Комсомольское знамя».
- Вересень 1990 — грудень 1991 — редакторка відділу, журнал «Людина і світ».
- Січень 1991 — травень 1992 — завідувачка відділу, газета «Комсомольское знамя» («Независимость»).
- Травень 1992 — червень 1994 — заступниця головного редактора, співредактор тижневика «Республіка».
- Червень 1994 — червень 1995 — редакторка відділу, інформаційне агентство УНІАН.
- Стажувалася як журналістка у США, Голландії, була позаштатним кореспондентом ВВС.[3]
- Липень 1995 — дебют на телебаченні — журналістка в інформаційно-аналітичній телепрограмі «Післямова» Олександра Ткаченка. Обіймала посаду завідувачки відділу соціальних проблем в телекомпанії «Нова мова».
- З 1997 р. — авторка-ведуча телеканалу 1+1, де здійснила проєкти «Проти ночі» (1997 — квітень 1998), авторка документальних спецпроєктів «Особливий погляд», «Версії Ольги Герасим'юк», ток-шоу «Без табу» (з травня 1998), «Хочу і буду», «Іду на ви».
- З липня 2005 до квітня 2006 р. — генеральна продюсерка ТРК "Студія «1+1».
- З вересня 2010 — ведуча «Нашого радіо».
- Вересень 2015 — грудень 2016 — ведуча авторського проєкту «Подорожні» на UA:Перший.
- Член Національної спілки журналістів України.
- 4 липня 2014 року обрана членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.
- З 22 квітня 2020 року — Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
Творчість
2019 року у «Видавництві Старого Лева» вийшла дебютна книжка «Я повернулася. Люблю»[4]. Збірка есеїв увійшла до довгого списку «Премії Шевельова-2019»[5].
Проєкт «Школи Лохвицького земства за проєктом О. Сластіона»
Проєкт, що створили громадські активісти, аби врятувати півсотні унікальних шкіл на Полтавщині, які були збудовані у Лохвицькому земстві на початку 20 ст. Куратором проєкту є Ольга Герасим'юк. Вона разом з іншими активістами та архітекторами відшукує школи за проєктом О. Сластіона у Полтавській області та вносить подання про присвоєння їм пам'яток архітектури.
Мета проєкту
Збереження та відновлення шкіл у Полтавській області за проєктом О. Сластіона та надання їм статусу пам'ятки архітектури національного значення.
Причини виникнення проєкту
Наразі школи за проєктом О. Сластіона руйнуються та занепадають. Так, у 2011 році згоріла школа в Западинцях. У край плачевному стані трикомплектна школа в с. Харсіки Чорнухинського району.
Вцілілі будівлі потребують термінових ремонтних робіт — протікають дахи, руйнуються нижні яруси облицювання й каркаса, сільради взагалі мають право знести школу, що «висить» на її балансі. Це — комунальна власність, з якою можна робити, що завгодно.
Активісти закликають зберегти хоча б те, що вціліло, відновити та нарешті надати унікальним школам статус пам'ятника архітектури національного значення.
Також полтавці просять пошукати старі фото з зображенням цих шкіл та будь-які архівні документи, з ними пов'язані. «Можливо, у домашньому архіві щось є — інформація може бути цінною та збільшить шанси на збереження, ремонт і відновлення унікальних споруд», — зазначають активісти на офіційній сторінці проєкту у соціальній мережі Facebook.
Політична діяльність
- Народна депутатка України 5-го скликання з квітня 2006 р. від блоку «Наша Україна» (№ 4 в списку). Член Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації (з липня 2006).
- Народна депутатка України 6-го скликання з грудня 2007 р. по грудень 2012 р., обрана за списками Блоку «Наша Україна — Народна самооборона».
- Голова підкомітету з питань співробітництва з НАТО та АЗЄС Комітету Верховної Ради України (6 скликання) з питань європейської інтеграції.
- Заступниця голови Постійної делегації України у Парламентській асамблеї Ради Європи.[6] Член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006).
- Навчається на відділенні зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України.[7]
Інші дані
Володіє англійською мовою. Захоплення: баскетбол, подорожі, музика, книги.
Відзнаки, нагороди
- Диплом Національної ради з питань радіо і телебачення за створення програми «Проти ночі» (1996).
- 1-а премія за найкращу публіцистичну програму (серпень 1998, перший міждержавний телефорум країн СНД і Балтії «Співдружність», м. Москва).
- 1997 — номінантка телеконкурсу «Золота ера».
- 1-а премія 3-ї конференції з питань охорони довкілля за програму «Версії Ольги Герасим'юк» (червень 1999, Лондон).
- Ґран-прі Міжнародного фестивалю ЕКОефір-99 (програма TACIS).
- 1-а премія Міжнародного медіа-фестивалю «Єдиний світ-99» (червень 1999, Лондон).
- Премія ім. Валерія Марченка за найкращі журналістські роботи на тему захисту прав людини (1999).
- Золота медаль в конкурсі «Незалежність-99» (НСЖУ).
- Лауреатка «Золотої ери-99».
- 1-а премія за найкращий телепортрет Телефоруму країн СНД і Балтії (1999).
- Володарка титулу «Всенародне визнання» (2000).
- Двічі лауреатка Відкритого форуму телебачення Росії «Лазурная звезда» (2001).
- Лауреатка Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2010).
Громадська позиція
У червні 2018 підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[8]
Примітки
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
- Журнал «Країна». — 2010. — № 43. — С. 32.
- Я повернулася. Люблю. Видавництво Старого Лева. Процитовано 23 квітня 2020.
- Відомий довгий список Премії Шевельова-2019. ЛітАкцент. Процитовано 23 квітня 2020.
- Портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 17 грудня 2010.
- Журнал «Країна». —2010. — № 43. — С. 32.
- Світові інтелектуали закликають політиків бойкотувати ЧС доки Росія не звільнить українських політв'язнів Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine. 06.06.2018
Посилання
- Національна рада з питань телебачення і радіомовлення
- Ольга Герасим'юк у соціальній мережі «Facebook»
- Хто є хто в Україні. — К. І. С.
- Ольга Герасим'юк. Щастя — це коли немає нещастя // Країна. — 2010. — № 43. — С. 32.
- ВРУ V скл., сторінка депутата[недоступне посилання з липня 2019]
- Верховна Рада України 6-го скликання, сторінка депутата