Герб Києва

Найстаріше зображення герба міста Києва в кольорі міститься в гербовнику Конрада Ґрюненберґа з 1480 року[1].

Раніше появу міського герба пов'язували з наданням магдебурзького права.За останніми дослідженнями, Києву надано магдебурзький привілей 1494 року. Проте, дані про герб у цей період були невідомі[2].

Дослідник київських печаток Кость Антипович датував найдавнішу печатку з гербом міста приблизно 1500 роком[3]. На ній у заокругленому щиті зображено лук зі стрілою (чи двома стрілами), який натягують дві висунуті з хмари руки. Ймовірно, такий герб символізував порубіжне значення Києва, жителі якого постійно захищалися від нападів ворогів, переважно татар. Традиційно куша або лук фігурував у європейській геральдиці як символ диких і войовничих народів, або регіонів де ведеться війна[4].

У гербовнику Бартоша Папроцького 1578 року вказано, що на гербі міста Києва на той час було зображено св. Юрія, однак деякі історики вважають, що Папроцький помилився, і цей герб не мав відношення до Києва[5][6].

Герб із кушею пробув київським гербом аж до XVIII століття. Його зображення зафіксоване на міських хоругвах XVII століття, що зберігається в Трофейній колекції Військового музею Стокгольма. Хоча в пізньому середньовіччі київським міським гербом була «рука з кушею», гербом Київської землі слугував Архангел. Так, Київське воєводство в складі Речі Посполитої мало такий герб: червоний щит із зображенням срібного ангела з опущеним мечем і піхвами.

1595 року герб міста міг зазнати змін. Саме тоді київський єпископ Йосиф Верещинський запропонував проєкт адміністративної реформи Києва. Місто мало бути розділено на три окремі самоврядні частини. Для кожного з міст Верещинський запропонував проєкт герба: для Подолу — витягнута з хмари рука, що тримає королівський скіпетр «замість існуючого варварського лука з двома стрілами»; для нагірної «королівської» частини міста — витягнута з хмари рука, що тримає королівський вінець; для Кудрявської гори з замком біскупа — у пересіченому щиті вгорі митра, а внизу герб Верещинських. Проєктам не призначено було здійснитися[7].

На печатці 1630 року в гербі вже немає хмари, лук видозмінюється в розташований «у стовп» (тобто вертикально) арбалет, який тримає одна рука. Такий трансформований символ маємо на інших київських міських печатках до 1780 року[8].

За часів Речі Посполитої герб воєводства був відмінним від міського. Його розміщували в трійці найвищих гербів цієї держави — поряд з польським орлом та литовським вершником. За козацької держави герб Архістратига ставили поряд із родовим гербом кожного гетьмана, а за московського панування його введено до великого герба Російської імперії й розміщено в центрі, поряд з двоголовим орлом, та внизу, на щиті сполучених гербів великих князів[9].

• 
  Герб Києва в гербовнику Конрада Ґрюненберґа (1480)
• 
  Герб Києва в німецькому гербовнику (XVI ст.)
• 
  Герб Києва в гербовнику Ортенбурга (1602–1604)
• 
  Герб Києва зі святим Юрієм
  (1578)
• 
  Печатка магістрату
  (1609–1624)
• 
  Печатка магістрату
  (1671–1700)
• 
  Герб Києва
  (середина XVII — кінець XVIII століття, сучасна реконструкція)
• 
  Герб Київського воєводства
  (XVI–XVIII століття)

У московській державі не розрізнялися герби міські і герби земельні. Так, «герб Київський» зі срібним Архангелом на блакитному тлі з царського Титулярника 1672 року пізніші дослідники трактують не лише як земельний, але й як міський. Це й же герб виступає в ролі земельного символу Київського полку в гербовнику прапорів 1730 року.

4 (15) червня 1782 року був затверджений новий герб міста. Російський геральдист Павло фон Вінклер у своїй книзі «Гербы городовъ, губерній, областей и посадовъ Россійской Имперіи, внесенные въ полное собраніе законовъ съ 1649 по 1900 годъ» подає такий опис герба: «Архангел Михаїл у срібному одязі, у лазуровому полі».

Загалом, тенденція заміни старих міських гербів на земельні була характерна для України катерининських часів. Утім, кияни не дуже радо прийняли катерининську реформу. Київський магістрат продовжував використовувати стару печатку з кушею щонайменше два роки по запровадженню нового герба[10].

З XIX століття зображення Архістратига вміщували на верхній частині гербових щитів багатьох міст Київської губернії — Василькова,Черкас, Канева, Чигирина, Звенигородки й Таращі.

В архітектурі та скульптурі інколи були відхилення від іконографічних зображень герба. Так, на п'єдесталі пам'ятнику Володимиру Великому, відкритого 1853 року, помістили горельєфну емблему Києва з опущеним мечем у руках Архангела.

1859 року геральдист Бернгард Карл фон Кене запропонував герб міста увінчати шапкою Мономаха на згадку про історичний великокняжий стіл, який знаходився в місті, та додати декор — колоски пшениці, перевиті Олександрівською орденською стрічкою (як символ хліборобського центру імперії). На практиці герб Києва під шапкою Мономаха не набув поширення (тим більше, що наступник Кене на посаді керуючого — Олександр Барсуков — повів справу до спрощення міських гербів).

Київська влада була не проти включення шапки Мономаха в міський герб, але просила замість Олександрівської стрічки ввести Володимирську (орден Святого Володимира мав червону стрічку з чорними облямівками). Така пропозиція мотивувалася видатною роллю князя Володимира в історії Києва. Після тривалих зволікань відповідний проєкт було височайше затверджено в лютому 1917 року[11].

• 
  Герб Київщини з Царського титулярника (1672)
• 
  Герб Київського полку
  (1730)
• 
  Печатка Київського полку
  (1738)
• 
  Герб Києва Російської імперії
  (1782–1917)
• 
  Герб Київської губернії
  (1856–1918)
• 
  Проект герба Києва (1859)
• 
  Герб Києва, затверджений у лютому 1917 року

Проєкт Герба Києва Г. Нарбута

У часи української революції 1917 року в Українській Народній Республіці велися спроби замінити герб. Так, у 1918 році відповідальний за розробку українських гербів Георгій Нарбут розробив проєкт нового герба Києва, що поєднував зображення архангела Михаїла й тризуб Володимира. Проте затвердити новий герб не вдалося через агресію російських більшовиків[12].

Герб Києва часів УРСР
(1969–1995)

У радянський час до 1960-х років місто було без герба (є відомості про ініціативу міськвиконкому в 1944–1945 роках щодо розробки київського герба, яка не принесла результату). Проте, коли 1965 року Київ був урочисто нагороджений званням «місто-герой», з'явилося бажання якось відзначити цю «зірку» в міській символіці. Звідси народився задум створити радянський герб столиці УРСР.

З цією метою в грудні 1966 року було оголошено відкритий конкурс. Він проходив у три тури й тривав до 1968 року. Найкращим був визнаний варіант архітектора-художника Флоріана Юр'єва і скульптора Бориса Довганя. Герб було затверджено 22 серпня 1969 року.

Опис герба: щит, поділений на червону (праву) і синю (ліву) частини, посеред яких розміщувалось стилізоване зображення квітучої гілки каштана, оперезане зображенням стародавнього герба Києва — лука. У верхній частині щита розміщувався напис «Київ». Сам щит був вставлений у щит «слов'янської форми», у горішній частині якого знаходився соціалістичний символ — зображення серпа і молота, а знизу — «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу, як знак статусу міста-героя. У цілому, радянський герб Києва не відповідав законам геральдики, а слугував, скоріше, емблемою міста, ніж гербом.

Барельєфне зображення герба Києва, затвердженого Київрадою 1995 року

Після здобуття Україною незалежності герб Києва вкотре було змінено. 1995 року рішенням Київради (за рішення проголосувало 40 депутатів Київради) місту дорадянський герб — стилізоване зображення архангела Михайла[13]. Депутати Київради затвердили наступний опис герба міста:

Один із проєктів герба Києва (авторство: Ю. Соломінського, за участі Г. Куровського^{[джерело?]})

Опис герба міста Києва

Архангел Михаїл символізує світлі сили, готові боронити Київ від лиха.

Постать Архангела Михаїла у білій княжій сорочці, військовому вбранні з срібним обладунком, декорованим стилізованим диском Сонця, зображено на блакитному тлі давньоруського (варязького) щита.

У правій руці Архангела Михаїла — повернутий у бік вогняний меч, символ захисту, у лівій — срібний щит у золотому облямуванні із зображенням золотого хреста, символ Світла та Християнської віри.

Темно-малиновий плащ, за давньоруською традицією, скріплений з правого боку золотою фібулою.

Білі Архангельські крила прикрашені золотими смугами.

Золотий німб — символ святості[14].

У травні 1995 року було затверджено також прапор міста, який містив зображення нового герба — Архангела Михаїла.

Київська міська Рада народних депутатів

розпорядження

Від 25.05.95 № 10-с

м. Київ

Про питання використання герба міста Києва

На підставі рішення першої сесії дванадцятого скликання Київської міської Ради народних депутатів від 18 квітня 1995 року № 57 «Про герб міста Києва», а також на виконання доручення сесії Київської міської Ради народних депутатів щодо затвердження Положення про використання герба міста Києва:

1. Запровадити, як один із засобів подання та використання герба Києва, прапор міста із зображенням Архангела Михаїла.

2. Затвердити опис прапора міста Києва, схвалений постійною комісією Київради з гуманітарних питань та Художньою радою при головному художнику міста Києва (додається).

3. Провести 27 травня 1995 року об 11 год. 30 хв. урочистий підйом прапора міста Києва на щоглі перед фасадом будинку Київради на вулиці Хрещатик, 36.

4. Доручити заступникові голови Київради з виконавчої роботи Ковтуну В. К. у двотижневий термін розробити та подати на затвердження Положення про прапор міста Києва.

Голова Л. Косаківський[15]

Проєкт герба Києва (автор Ю. Соломінський)

1995 року коли було затверджено герб, у місцевому бюджеті бракувало грошей для його впровадження. Пізніше, коли гроші з'явились, постало практичне питання — які прапори міста слід виготовляти (прапор мав містити архангела з герба). Фірми виготовляли спочатку на фіолетовому, а згодом і на синьому фоні зображення Архістратига у варіанті Г. Куровського, а пізніше з кінця 1990-х років, коли місто очолив Олександр Омельченко, з невідомих причин, — у варіанті Ю. Соломінського[16].

У березні 2009 року робоча група при Київраді розробила проєкт нового вигляду герба столиці. У його центрі розташована постать Архістратига Михаїла, який тримає у правій руці вогненний меч, а у лівій — овальний щит із арбалетом на ньому. Проте, подальшого затвердження даний проєкт не набув.

Так має виглядати сучасний герб Києва згідно з правилами УГТ

Опис проєкту герба:

Герб (повний герб).

У синьому полі гербового щита із закругленою нижньою частиною срібний святий Архістратиг Михайло у срібному обладунку та скріпленою фабулою плащі, із золотим німбом, із золотим полум'яним мечем у правій руці та зі срібним овальним щитом — у лівій. На овальному щиті вміщено зображення арбалета — «куші», покладеного у стовп (вертикально).

Гербовий щит розміщено на золотому бароковому картуші та увінчано золотою трьохзубцевою міською мурованою короною (лат. Corona Muralis).

Малий герб.

У синьому полі гербового щита із закругленою нижньою частиною срібний святий Архістратиг Михайло у срібному обладунку та скріпленою фабулою плащі, із золотим німбом, із золотим полум'яним мечем у правій руці та зі срібним овальним щитом — у лівій. На овальному щиті вміщено зображення арбалета — «куші», покладеного у стовп (вертикально)[17][18][19][20]