Герб Київської області

Унизу щит прикрашений двома дубовими гілками з зеленим листям та коричневими жолудями, а також шістьма колосками пшениці, які розташовані симетрично по три колоски з обох боків щита. На кожен із двох нижніх колосків зліва та справа від щита частково накладаються по одному листку відповідної дубової гілки.

Діадема має 9 сегментів.

У центральному сегменті діадеми розміщується зображення постаті Христа-Спасителя з німбом.

У сегментах праворуч від Христа-Спасителя — зображення святого князя Володимира з німбом над головою, за ним — князя Ярослава Мудрого.

У сегментах ліворуч від Христа-Спасителя — зображення святої княгині Ольги з німбом над головою, за нею — Анни Ярославівни. У третьому і четвертому сегментах праворуч і ліворуч від Христа-Спасителя зображено стилізований орнамент.

Щит має розміри ширини і висоти у співвідношенні (пропорції) 19 до 23 (h). Верхнє поле має розмір по висоті 18 (h), нижнє — 5 (h). Радіус заокруглення двох нижніх кутів та загострення посередині нижньої частини щита дорівнюють 4 одиниці (h).

Розміри зображення постаті святого Юрія-Георгія від верхівки шолома до стремена — 12 (h), від пальців правої руки до носка чобота — 16 (h). Розміри коня від правого вуха до правого заднього копита — 18 (h), від правого переднього копита до закінчення хвоста — 16 (h). Від нижнього краю щита до правого заднього копита коня — 3 (h), до правого верхнього вуха — 17 (h). Від верхівки списа до правого заднього копита коня — 19,5 (h). Розмір списа 25 (h).

Розміри зображення змія 16,5 на 5 (h). Дубові гілки, що розташовані симетрично з обох боків щита листками догори, мають по 8 зелених листків, які частково накладені один на одного, та по 5 жолудів кожна. Розміри листків — від 4 до 5,5 (h), жолудів — 1,5 (h). Розміри колосків — 7,5 (h). У кожного з них по 9 зернин. Від верхнього краю щита верхівка найвищого з колосків знаходиться на відстані 7 (h), середнього — 11 (h), нижнього — 14,5 (h).

Діадема має 9 сегментів із розмірами :

• найбільшого центрального — 2,4 на 3,5 (h),
• другого від центрального — 2 на 3 (h),
• третього — 1,8 на 2,5 (h),
• четвертого — 1,6 на 2,3 (h),
• п'ятого — 2 на 1,3 (на початку сегмента) і 0,8 (у кінці) (h).

Зображення на центральному сегменті діадеми має розміри у пропорції 1 на 2,6 (h). Зображення у перших сегментах із правої та лівої сторони центрального сегмента має розміри у пропорції 1 на 2,3 (h), у других — 0,7 на 1 (h), у третіх — 1 на 1,5 (h), у четвертих — 1,5 (0,5) на 1 (h).

Популярним мотивом символіки Київського князівства починаючи від правління Володимира Мономаха був архангел Михаїл. Архангел, що вражав змія списом був зображений і на князівських печатях XII — XIII століть. Ймовірно, архангел — патрон Мономаховичів — поступово стає символом князівства. Втім використання цього символу саме як герба Київщини, документально не зафіксовано, позаяк в даний період геральдика не набула поширення на руських землях.

Хоча Архангел Михаїл відомий з XII століття як певний династичний знак київських Мономаховичів — Мстислава І (1125 − 1132) та його нащадків, однак зв'язок Архістратига Михаїла з Києвом значно давніший і за легендами сягає дохристиянських часів — символ змієборця. Уже через століття після прийняття християнства київський князь Святополк Ізяславич спорудив у Києві величний Михайлівський Золотоверхий собор — навпроти Софії Київської[1].

У 1471 році Київське князівство було перетворене в Київське воєводство. Гербом воєводства став срібний янгол, що тримає в правій руці опущений меч, а в лівій — піхви, в червоному щиті[2].

У «Титулярнику» 1672 року герб Київщини вперше був представлений у вигляді архангела із щитом та мечем. Така версія герба встановилася для Київщини у російські геральдичній системі. У Знаменному гербовнику 1730 року земельний герб описувався так: «Київський, по-старому, в середині янгол в білому одіянні з мечем, сяяння жовте, поле блакитне». ^{[джерело?]}

Герб Київського намісництва, затверджений 4 червня 1782 року: «Архангел Михайло в срібному одязі в блакитному полі»[3].

За Київською губернією залишився герб Київського намісництва.^{[джерело?]}

Існував проєкт нового герба губернії 1857 року: «У блакитному щиті святий архістратиг Михайло в срібному одіянні і озброєнні з тим, що полум'яніє метаємо і срібним щитом». Передбачалося, що герб оточуватимуть колоси, які сполучаються Володимирською стрічкою. На щиті — шапка Мономаха.^{[джерело?]}

• 
  Герб воєводства (16 століття)
• 
  Герб Київського воєводства (1471—1793)
• 
  Герб Київщини з царського титулярника 1672 р.
• 
  Герб Києва і Київської Губернії Російської імперії
  (1782—1856)
• 
  Герб Київської губернії
  (1856-1918)

Губернський герб, згідно з російською геральдичною традицією, розміщувався на повітових гербах.

Поштова марка України, 1993

Каналізаційний люк з гербом області у місті Київ