Герман Генріх Беренд
Герман Генріх Беренд (нім. Hermann-Heinrich Behrend; 25 серпня 1898 — 19 червня 1987) — німецький офіцер, учасник Першої і Другої світових воєн, генерал-майор. кавалер Лицарського хреста з дубовим листям та мечами.
Герман Генріх Беренд | |
---|---|
Hermann-Heinrich Behrend | |
Народження |
25 серпня 1898 Перлеберг, Німецька імперія |
Смерть |
19 червня 1987 (88 років) Зольтау, Західна Німеччина |
Країна | Німеччина |
Приналежність |
Німецька імперія (до 1918) Веймарська республіка (до 1933) Третій Рейх |
Вид збройних сил | Сухопутні війська |
Рід військ | піхота |
Роки служби | 1915–1945 |
Звання | Генерал-майор |
Командування |
Начальник патрульної служби в Україні (січень-липень 1942), в Норвегії (серпень-грудень 1942), в Німеччині (січень-травень 1943) 58-ма піхотна дивізія 299-та піхотна дивізія 490-та піхотна дивізія |
Війни / битви | |
Нагороди |
Перша світова війна
У червні 1915 року вступив добровольцем на військову службу, в піхотний полк. З березня 1916 року- унтер-офіцер, з квітня 1917 року — лейтенант. В кінці війни командував кулеметною ротою. Нагороджений Залізними хрестами обох ступенів. Був поранений.
Між світовими війнами
Продовжив службу в рейхсвері. До початку Другої світової війни — майор, командир піхотного батальйону.
Друга світова війна
Брав участь у Французькій кампанії 1940 року, нагороджений планками до Залізних хрестів (повторне нагородження).
З 22 червня 1941 року — брав участь в німецько-радянській війні, на північній ділянці Східного фронту. У липні 1941 року — нагороджений Лицарським хрестом. Підвищений до звання підполковника. У вересні 1941 року — важко поранений у боях під Ленінградом. Після госпіталю — у запасному батальйоні.
У січні-липні 1942 року — в патрульній службі (Heeresstreifendienst) в Україні, в серпні-грудні 1942 року — начальник патрульної служби в Норвегії, в січні-травні 1943 року — начальник патрульної служби в Німеччині. З березня 1943 року — полковник.
З червня 1943 року — знову на Східному фронті, командир гренадерського полку 58-ї піхотної дивізії (під Ленінградом, потім в районі Нарви). У січні 1944 року — поранений. У березні 1944 року — нагороджений Дубовим листям до Лицарського хреста.
З липня 1944 року — командир гренадерського полку 299-ї піхотної дивізії (в районі Гродно).
У січні-березні 1945 року — в резерві фюрера. З квітня 1945 року — командир 490-ї піхотної дивізії (на Західному фронті). Одержав звання генерал-майора, нагороджений Мечами (№ 148) до Лицарського хреста з Дубовим листям.
Після капітуляції Німеччини узятий у британський полон.
Після війни
Відпущений з британського полону в травні 1947 року.
Помер 19 червня 1987 року у місті Зольтау (Західна Німеччина).
Звання
- Єфрейтор (4 січня 1916)
- Унтерофіцер (29 березня 1916)
- Фенрих (19 лютого 1917)
- Лейтенант (13 квітня 1917) — без патенту; отримав патент 1 січня 1924 року.
- Оберлейтенант (1 лютого 1926)
- Гауптман (1 вересня 1933)
- Майор запасу (25 листопада 1937)
- Майор резерву (21 січня 1939)
- Майор (1 березня 1939)
- Оберстлейтенант (1 вересня 1941)
- Оберст (1 березня 1943)
- Генерал-майор (17 квітня 1945)
Нагороди
- Залізний хрест
- 2-го класу (9 червня 1917)
- 1-го класу (4 листопада 1918)
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу (2 січня 1918)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (21 січня 1935)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років) (2 жовтня 1936) — отримав 2 медалі одночасно.
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- лицарський хрест (15 липня 1941)
- дубове листя (№ 421; 6 березня 1944)
- мечі (№ 148; 26 квітня 1945)
- Нагрудний знак «За поранення»
- в сріблі (29 липня 1942)
- в золоті (2 лютого 1944)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (20 квітня 1943)
- Відзначений у Вермахтберіхт (18 квітня 1945)