Герман Даль

Герман Даль народився 27 квітня 1723 року в Аренсбурзі, в родині Юргена Даля і Анни-Катаріни Ліппе[1]. За повідомленнями фон Гельбіга, секретаря саксонського посольства у Санкт-Петербурзі, він був незнатного походження, «сином робітника»[3].

Даль отримав ґрунтовну освіту в Німеччині. Від 1740 року він навчався у Єнському університеті[1], а з 1742 року — в Галльському[4].

1763 року Даль проходив службу в Дюнамюндській фортеці, де працював дюнамюндським інспектором і мав чин надвірного радника[3]. Він замався питаннями ризької торгівлі й митниці.

Того ж року, з ініціативи ризького генерал-губернатора Джорджа Брауна, за дозволом російського Сенату, Даль увійшов експертом до Ризької комерційної комісії. Результатом її роботи стало видання 1765 року Статуту Ризької комерції, що впорядковував торговельно-бізнесові питання міста Риги і губернії[3].

19 вересня 1765 року, указом Сенату за поданням імператриці Катерини ІІ, Даля призначили обер-інспектором (старшим-інспектором) Ризької митниці, з правом контролювати митні збори в естляндських Парнаві й Аренсбурзі[3]. Таким чином він отримав контроль над митницею усієї Ризької губернії, а згодом — цілої російської Балтики[3].

1768 року Даль дав дозвіл російським купцям на торгівлю залізом в Ризі, а наступного року запровадив його атестацію і штрафи за неліквідний товар[3].

У січні 1772 року, після першого поділу Речі Посполитої, Катерина ІІ залучила Даля як свого консультанта з метою, аби він налагодив торгівлю у Ризі та білоруських областях, що були приєднані до Росії, — Псковській і Могилівській губерніях[3]. Протягом наступних 5 років обер-інспектор регулярно відвідувати столицю, де давав поради імператриці й займався інтеграцією захоплених земель[3].

30 березня 1780 року Даля призначили радником у митних справах до Казенної палати Санкт-Петербурзької губернії [3]. Одночасно, його підвищили до статського радника[3]. Після цього він переїхав до столиці, але залишив за собою посаду в Ризі за бажанням імператриці[3].

Даль не лише став головою митниці Санкт-Петербурга, але й фактично очолив митні справи цьолого Північно-західного краю імперії. Він готував нові тарифи, завідував кадровою політикою, тісно співпрацював із графом Олександром Воронцовим, головою російської Комерц-колегії[3].

1781 року Даль об'їхав із інспекційною поїздкою західний кордон Російської імперії. Він перевіряв роботу митниць, зокрема на теренах Білорусі, де виявив багато зловживань, порушень митного статуту і поганий відбір кадрів[3].

Протягом 1781 — 1782 років Даль, спільно з Воронцовим і Радищевим, розробляв новий генеральний митний тариф, який було затверджено 1782 року[3]. За наказом Катерини ІІ він готував при Санкт-Петербурзькій митниці радників у митних справах і чиновників для губернських митниць[3].

1782 року імператриця нагородила Даля новоствореним орденом святого Володимира III ступеня, що надав права спадкового дворянства[3].

Навесні 1783 року Даль увійшов до російсько-курляндської комісії, яка мусила випрацювати договір про кордон і торгівлю між Росією і герцогством Курляндії і Семигалії[5]. У цій комісії з російського боку також працював ризький сенатор Якоб-Йоганн фон Зіверс. Підсумком їхньої роботи стало укладання 10 (21) травня 1783 року російсько-курляндської конвенції, яка надавала права вільної торгівлі і вигоди росіянам у Курляндії[5].

1786 року Даль отримав чин дійсного статського радника[1][4]. 1788 року він звільнився зі служби і помер 3 жовтня 1789 року в Ризі[1]; за іншими даними — 21 липня 1789 року[2].

• Полное собрание законов Российской империи
• Nr. 17. Handlungs- und Grenzkonvention zwischen Rußland und Kurland. Riga, 10./21. Mai 1783 // Oberländer, E.; Keller, V. Kurland. Vom polnisch-litauischen Lehnsherzogtum zur Russischen Provinz. Dokumente zur Verfassungsgeschichte 1561–1795. Paderborn: Schöningh, 2008. S. 243—251.
• Конвенция о торговле и границах между Ея Величеством Императрицею Всероссийскою и Его Светлостию герцогом и чинами герцогств Курляндскаго и Семигальскаго. Рига, 12 маия 1783 года. Санкт-Петербург: Сенатская типография, 1783.
• Winckelmann № 6383.
• Беседы Императрицы Екатерины II с Далем // Русская старина. 1876, Т. XVII, С. 1—20.

• Завьялов, Д. А. Карьера таможенника в эпоху Екатерины Великой // Таможенная политика России на Дальнем Востоке. 2015, № 1 (70), С. 89—98.
• Степанов, В.П. Русское служилое дворянство второй половины XVIII века. Санкт-Петербург, 2000, С. 182 (гг. 71-203 72-105,208 73-93,203 74-107,236 75-105,239 76-122,275 77-126,340 78-126,368 79-120,430 80-116,467 81-138,419 82-134,466 83-146,480 84-137 85-137 86-121 87-130 88-121 89-114).

• Dahl, Hermann // Deutschbaltisches biographisches Lexikon 1710–1960. Köln-Wien, 1970, S. 155.
• Genealogisches Handbuch der baltischen Ritterschaften. Teil 4: Oesel, Görlitz, 1935, S. 475.
• RBS; Buchholtz, Fam. Schwanz, 623 u. 705.
• Erkardt, Livl. im 18. Jh., 517.
• Helbig, Russ. Günstlinge; Russkaja Searina 17 (1876), 1-20.
• Bienemann, Statthaleerschaftszeit, 102 ff.
• SB Riga 1910, 69.
• Даль, Герман Юрьевич фон // Русский биографический словарь А. А. Половцова. Санкт-Петербург, 1905. Т. 6, С. 42.