Герман Оберт

Ге́рман Ю́ліус О́берт (нім. Hermann Julius Oberth; 25 червня 1894, Сібіу, Трансільванія, нині Румунія 28 грудня 1989, Нюрнберг, Німеччина) — австро-німецький фізик і винахідник, піонер ракетної техніки та космонавтики. Походив з родини трансільванських саксів.

Герман Оберт
нім. Hermann Julius Oberth
Псевдоніми Fritz Hann[1]
Народився 25 червня 1894(1894-06-25)[2][3][…]
Сібіу, Румунія
Помер 28 грудня 1989(1989-12-28)[2][3][…] (95 років)
Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія, ФРН[2]
Поховання Нюрнберг
Місце проживання Мюнхен
Країна  Австро-Угорщина
 Румунія
 Німеччина
Діяльність фізик, винахідник, есеїст, сценарист, інженер, авіакосмічний інженер
Alma mater Клузький університет
Галузь космонавтика і фізика
Науковий керівник Augustin Maiord
Відомі учні Вернер фон Браун[4]
Членство Румунська академія[5]
Нагороди
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Баварський орден «За заслуги»

 Герман Оберт у Вікісховищі

Питанням розробки та розгортання ракет присвятив свою докторську дисертацію у 1922, але ця робота була відкинута як «занадто фантастична». У 1923 опублікував роботу Die Rakete zu den Planetenräumen («Ракети до міжпланетного простору», у цій роботі зокрема була вперше висловлена ідея орбітального телескопа) і 1929 книгу Die Wege Zur Raumschiffahrt («Подорож у космос»).

У 30-х роках XX століття його помічником був Вернер фон Браун, з яким він співпрацював у будівництві балістичної ракети A4 (Фау-2) у Німеччині, і після війни в США в Хантсвіллі, Алабама.

У 1954 опублікував книгу Menschen im Weltraum («Люди в просторі»), в якій викладено мету освоєння космічного простору: «Зробити доступними для життя будь-яке місце, де це можливо, щоб заповнити всі світи не заселені і дати мету життя кожній людині». Також опубліковано кілька книг Германа Оберта з філософії людини та її майбутнього.

Ім'ям Оберта названо кратер (60 км діаметром) на зворотній стороні Місяця. Також на його честь названо астероїд 9253 Оберт[6].

Література

  • Heppenheimer T.A., Podbój kosmosu. Tajne epizody amerykańskich i radzieckich programów kosmicznych, Amber, Warszawa 1997.

Примітки

Посилання

http://commons.wikimedia.org/wiki/Hermann_Oberth

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.