Герменчук Ігор Іванович
Ігор Іванович Герменчук (1 січня 1961, село Страковичи Свєтлогорського району — 29 квітня 2002, Мінськ) — білоруський журналіст і громадський діяч, депутат Верховної Ради БРСР 12-го скликання, колишній редактор забороненої газети «Свобода», засновник журналу «Кур'єр».
| Герменчук Ігор Іванович | |
|---|---|
| біл. Ігар Іванавіч Гермянчук | |
| Народився |
1 січня 1961 Strakavičyd, Q4362072?, Світлогорський район (Білорусь), Гомельська область, Білоруська РСР, СРСР |
| Помер |
29 квітня 2002 (41 рік) Мінськ, Білорусь ·злоякісна пухлина |
| Поховання | Східне кладовище |
| Діяльність | журналіст, політик |
| Alma mater | Інститут журналістики БДУd |
| Членство | Q13028753? |
| Посада | член Ради Республіки Національних зборів Білорусіd і member of the 12th convocation of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSRd |
| Партія | Білоруський народний фронт |
Біографія
Народився в селі Страковичи Свєтлогорського району Гомельської області, навчався в середній школі-інтернаті міста Свєтлогорська.
Закінчив факультет журналістики БДУ. Один з активних учасників руху за незалежність 1980-х років. Брав участь у молодіжному громадському об'єднанні «Білоруський Мастеровой» (1979—1984). Став членом партії БНФ.
У 1990 році в 29-річному віці Герменчук став одним з наймолодших депутатів Верховної Ради БРСР. 11 квітня 1995 року Ігор Герменчук разом з іншими депутатами від Опозиції БНФ оголосив голодування протесту проти ініційованого Лукашенко референдуму про державну мову і символіку. У ніч на 12 квітня 1995 депутати були викинуті із залу засідань і жорстоко побиті ОМОНом і спецназом.
У 30-річному віці Ігор Герменчук очолив газету «Свобода», яка при ньому стала найбільшим і найпопулярнішим опозиційним виданням країни. За антипрезидентські публікації прокуратура чотири рази заводила на Ігоря Герменчука кримінальні справи. В кінці 1997 року газета «Свобода» була заборонена, але вже в січні 1998 року Ігор Герменчук зміг відродити її під назвою «Новини».
Засновник і редактор журналу «Кур'єр».
Смерть і похорони
Помер від раку в 2002 році. Похований на Мінському Східному кладовищі[1].
Примітки
- Ігар Гермянчук[недоступне посилання з липня 2019]. Старонкі 524—525 // Уладзімір Арлоў. Імёны Свабоды. (Бібліятэка Свабоды. XXI стагоддзе) — Радыё Свабодная Еўропа/ Радыё Свабода, 2007. — 576 с.: іл. ISBN 978-0929849-14-0
Література
- Дубавец, С. Майстроўня. Гісторыя аднаго цуду / Сяргей Дубавец ; фота А. Канцавога. — [Б. м.]: Радыё Свабодная Эўропа / Радыё Свабода, 2012, — 457 с.
Посилання
- Ваенныя лісты. Памяці Ігара Герменчука (Сяргей Дубавец успамінае пра Герменчука)
- Мова як апошняя ахвяра дэмакратыі (Ігар Гермянчук расказвае пра праблему мовы ў часопісе «Кур'ер»)
- Члены і калегі ўспамінаюць пра Ігара Герменчука[недоступне посилання з липня 2019]