Герхард Герцберг

Герхард Герцберг
Gerhard Herzberg
Народився 25 грудня 1904(1904-12-25)[1][2][…]
Гамбург, Німеччина
Помер 3 березня 1999(1999-03-03)[1][2][…] (94 роки)
Оттава, Канада
Місце проживання Дармштадт[3]
Країна  Німеччина,  Канада
Діяльність астроном, фізик, хімік, викладач університету
Alma mater Дармштадтський технічний університет
Геттінгенський університет
Бристольський університет
Галузь Фізична хімія
Заклад Саскачеванський університет
Чиказький університет
Посада Chancellor of Carleton Universityd[4]
Науковий керівник Hans Raud
Членство Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, Королівське товариство Канади, International Academy of Quantum Molecular Scienced, Папська академія наук[5], Американська академія мистецтв і наук, Угорська академія наук, Національна академія наук США і Board of Governors of Carleton Universityd
У шлюбі з Luise Hedwig Herzbergd
Нагороди Медаль Вілларда Гіббса (1969)
Нобелівська премія з хімії (1971)
 Герхард Герцберг у Вікісховищі

Герхард Герцберг (нім. Gerhard Herzberg) (25 грудня 1904, Гамбург — 3 березня 1999) — канадський фізик, лауреат Нобелівської премії з хімії «За внесок в розуміння електронної структури і будови молекул, особливо вільних радикалів»[6].

Біографія

Народився в Гамбургу в сім'ї Альбіна Херцберга і Ели Бібер. Рано залишившись без батька, виховувався матір'ю, яка для утримання сім'ї працювала прибиральницею. Навчався в технологічному інституті Дармштадта, Геттінгенському і Бристольському університетах. Викладав в технологічному інституті Дармштадта (з 1930). Будучи одруженим з єврейкою, в 1935 році був змушений покинути Німеччину і переїхати в Канаду, в 1935-45 професор Саскачеванського університету. З 1945 професор Чиказького університету. З 1949 керівник відділу теоретичної фізики Національної науково-дослідної ради Канади (Оттава). Президент Канадської асоціації фізиків (1956). Віце-президент міжнародного союзу теоретичної та прикладної фізики (1957 -63).

Основні роботи

Герцберг є автором деяких класичних робіт у галузі атомної та молекулярної спектроскопії, в тому числі чотиритомної енциклопедії «Молекулярні спектри та молекулярні структури», яку часто називають Біблією спектроскопіста[7]. Три томи «Молекулярних спектрів та молекулярних структур» були перевидані в 1989 році, з додаванням численних зауважень Герцберга. Том IV цієї серії, «Константи двохатомних молекул», є суто довідником, збірником відомих на 1978 рік спектроскопічних констант двохатомних молекул. Також він є автором великого числа журнальних публікацій по спектроскопії.

Основні твори
  • Атомні спектри та будова атомів, М., 1948
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: I. Спектри і будова двохатомних молекул, М., 1949;
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: II. Коливальні та обертальні спектри багатоатомних молекул, М., 1949;
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: III. Електронні спектри та будова багатоатомних молекул, М., 1969;
  • Молекулярні спектри та молекулярні структури: IV. Константи двохатомних молекул 1979.

Нобелівська премія

Нобелівська премія з хімії (1971).

Див. також

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Stolperstein dedicated to Gerhard Herzberg — 2010.
  4. https://carleton.ca/chancellor/past-chancellors/
  5. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/herzberg.html
  6. Нобелівська премія з хімії 1971 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 19 жовтня 2010. Процитовано 27 липня 2010.(англ.)
  7. Gerhard Herzberg: An Illustrious Life in Science. NRC Research Press. Архів оригіналу за 25 грудня 2007. Процитовано 1 січня 2011.
  8. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.