Герхард Менцель

Ге́рхард Ме́нцель (нім. Gerhard Menzel; нар. 29 вересня 1894, Вальденбург, зараз Нижньосілезьке воєводство, Польща — пом. 4 травня 1966, Комано, Швейцарія) — німецький сценарист. За час своєї кінокар'єри (1933—1965) написав сценарії до 38 фільмів.

Герхард Менцель
нім. Gerhard Menzel
Дата народження 29 вересня 1894(1894-09-29)
Місце народження Валбжих, Польща[1][2]
Дата смерті 4 травня 1966(1966-05-04) (71 рік)
Місце смерті Comanod[2]
Громадянство  Німеччина
Професія сценарист
Роки активності 1933—1965
IMDb ID 0579951

Біографія

Герхард Менцель народився 29 вересня 1894 року у Вальденбурзі (зараз Валбжих, Нижньосілезьке воєводство в Польщі). Його батько, Пауль Метцель, був власником кінотеатру. Після закінчення школи вивчав банківську справу, потім навчався музиці. У 1916—1918 роках служив солдатом на фронтах Першої світової війни. Після війни працював банківським клерком. У 1922—1925 роках Менцель працював у ювелірному магазині у Вальденбурзі. У 1925 році він купив кінотеатр в Боґушув-Ґорце, де демонстрував німі фільми в музичному супроводі на фісгармонії.

Наприкінці 1920-х років Герханд Менцель зайнявся літературною діяльністю. У 1927 року він отримав літературну Премію Клейста за свою п'єсу «Тобогган» (нім. Toboggan). Написав ще декілька п'єс, які були поставлені на престижних берлінських театральних сценах.

У жовтні 1933 року Менцель був одним з 88 письменників, які підписали «обітницю вірності» Адольфу Гітлеру[3].

Найбільшої слави Герхард Менцель здобув як кіносценарист. Перший його сценарій до фільму Світанок (заснований на військовому щоденнику командира підводного човна U 202 у Першій світовій війні і письменника Едгара фон Шпігеля)[4] був присвячений німецьким військовим героям-підводникам. З 1939 року Менцель жив у Відні. Як сценарист найчастіше працював з режисером Густавом Учицкі, написавши, зокрема, сценарії таких його пропагандистських фільмів, як «Біженці» (за своїм однойменним романом) (1933) та «Повернення додому» (1941). У 1939 році Менцель адаптував для кіно повість О. Пушкіна «Станційних доглядач» під назвою «Поштмейстер» (1940, реж. Г. Учицкі).

Після Другої світової війни продовжував працювати сценаристом у Західній Німеччині. Виступив співавтором сценарію фільму Віллі Форста «Грішниця» з Гільдеґард Кнеф у головній ролі, який викликав негативну реакцію у суспільстві через відверто підняту у стрічці тему самогубства.

Герхард Менцель помер 4 травня 1966 році у швейцарському Комано на 72-му році життя.

Фільмографія
Сценарист
Рік Назва українською Оригінальна назва Примітки
1933СвітанокMorgenrot
БіженціFlüchtlinge
1934На краю світуAu bout du monde
Молодий барон НойхаузDer junge Baron Neuhaus
Травневі нічNuit de mai
1935БаркаролаBarcarole
Дівчина ЙоганнаDas Mädchen Johanna
1936Готель «Савой», 217Savoy-Hotel 217
Холодна кровUnter heißem Himmel
1937Фонтани у вогніPuits en flammes
ХабанераLa Habanera
1939Роберт Кох, переможець смертіRobert Koch, der Bekämpfer des Todes автор ідеї
Жінка в потоціFrau im Strom
Материнська любовMutterliebe
1940ПоштмейстерDer Postmeister
На все життяEin Leben lang
1941Повернення додомуHeimkehr
1942Великий КорольDer große König
ДоляSchicksal
1943Пізнє коханняSpäte Liebe
Відень 1910 рокуWien 1910
1944Погляд назадEin Blick zurück
Серце має мовчатиDas Herz muß schweigen
1945ДрузіFreunde
Життя триваєDas Leben geht weiter
1949Грайливе життяVerspieltes Leben
На шляху до безодніUçuruma dogru
1951ГрішницяDie Sünderin
1954Світло любовіDas Licht der Liebe
1955ГануссенHanussen
ДуняDunja
1956Я шукаю тебеIch suche dich
1957Володар без корониHerrscher ohne Krone
1965ПоштмейстерDe postmeester адаптація / телевізійний

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #129180610 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Gradwohl-Schlacher K. Literatur in Österreich 1938-1945, Band 4: Wien — Böhlau Verlag, 2018. — С. 538–544. — ISBN 978-3-205-20492-3
  3. Ernst Klee: Das Kulturlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945, S. Fischer, Frankfurt am Main 2007. ISBN 978-3-10-039326-5, с. 405.
  4. Vgl. Nils Grosch (Hrsg.): Aspekte des Modernen Musiktheaters in der Weimarer Republik. Waxmann Verlag, Münster 2004, S.268; Jörg Friedrich Vollmer: Imaginäre Schlachtfelder. Kriegsliteratur in der Weimarer Republik — eine literatursoziologische Untersuchung. Dissertation, Freie Universität Berlin 2003 (Kapitel 5, S.413) Online-Ausgabe

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.