Герциніт
Герциніт — мінерал, оксид заліза та алюмінію групи шпінелей.
Герциніт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | Fe²⁺Al₂O₄ |
Nickel-Strunz 10 | 4.BB.05[2] |
Dana 8 | 7.2.1.3 |
Ідентифікація | |
Сингонія | кубічна сингонія[3] |
Просторова група | кристалографічна група 227d[3] |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Шумава[4] |
Герциніт у Вікісховищі |
Загальний опис
Хімічна формула: FeAl2O4. Домішки: Mg. Містить (%): FeO — 21,78; MgO — 13,36; Al2O3 — 64,86.
Сингонія кубічна.
Двійники утворені за шпінелевим законом двійникування.
Твердість 7,5-8.
Густина 4,4.
Колір темно-зелений до чорного.
Риска темно-зелена. Вперше знайдений у Чехії.
Зустрічається у метаморфізованих глинистих осадових породах. Знайдений у асоціації з силіманітом, корундом і ґранатом поблизу Шенкельцеля (Німеччина), в Ле-Прес (Швейцарія), районі Пікскіл (шт. Нью-Йорк, США).
Різновиди
Розрізняють:
- герциніт залізний (проміжний член ізоморфної обмеженої серії між алюмініїстою і залізистою шпінелями);
- герциніт магніїстий (відміна герциніту із значним вмістом магнію);
- герциніт хромистий (відміна герциніту з родовища Мадагаскару, яка містить хром);
- герциніт-хроміт (1.- герциніт хромистий; 2. — відміна герциніту з вмістом хрому у відношенні Al: Cr = 1:1).
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- mineralienatlas.de
- http://www.mineralienatlas.de/lexikon/index.php/MineralData?mineral=Hercynit
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Герциніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Герциніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.