Герцогиня де Поліньяк

Йола́нда Марті́н Габріе́ль де Поластро́н (фр. Yolande Martine Gabrielle de Polastron), більше відома як Графиня, а пізніше як Герцогиня де Поліньяк (фр. Duchesse de Polignac) (8 вересня 1749, Париж — 9 грудня 1793, Відень) — фаворитка королеви Марії-Антуанетти, гувернантка королівських дітей. Під час Французької революції уособлювала старий режим, через її марнотратство й ексцентричність належала до списку ворогів революції. Решту життя провела у вигнанні, померла у Відні, невдовзі після страти Марії-Антуанетти.

Герцогиня де Поліньяк
Duchesse de Polignac
Ім'я при народженні Йоланда Мартін Габріель де Поластрон
Народилася 8 вересня 1749(1749-09-08)
Париж, Франція
Померла 9 грудня 1793(1793-12-09) (44 роки)
Відень, Священна Римська імперія
·злоякісна пухлина
Країна  Франція
Діяльність фрейліна
Відома завдяки фаворитка Марії Антуанетти, Гувернантка королевських дітей
Знання мов французька[1]
Титул Герцог
Конфесія католицька церква
Батько Comte Jean François Gabriel de Polastrond[2]
Мати Jeanne Charlotte Heraultd[2]
У шлюбі з Жуль Франсуа Арман
Діти Жуль де Поліньяк, Аглая (герцогиня де Грамон)

Біографія

Йоланда Мартіна Габріель де Поластрон народилася у Парижі, походила із старого аристократичного роду. Сім'я не була заможною, дитинство провела у Лангедоку. По материнській лінії її дідом був Рене Еро, який служив головою поліції Парижа між 1725 і 1739 роками. У дитинстві рано втратила матір, Жанну Шарлотту Еро і у віці трьох років була відправлена на виховання до монастиря. У 1767 році, коли їй виповнилося 18 років вийшла заміж за графа Жуля де Поліньяка, капітана французької армії. У шлюбі народилося четверо дітей.

За запрошенням сестри чоловіка у 1775 році під час офіційної аудієнції була представлена перед королем та королевою у Версалі. Графиня де Поліньяк відразу сподобалася королеві Марії-Антуанеті, яка навіть погодилася допомогти виплатити сімейні борги. За визнанням сучасників, Йоланда де Поліньяк мала веселу вдачу і приємну, чарівну зовнішність, певний час належала до найближчого оточення королеви. Саме завдяки графині де Поліньяк королева у приватному маєтку Малий Тріанон вела розкішний та безтурботний спосіб життя, спонсорувала театральні постановки, художні твори, тощо.

Мадам де Поліньяк користувалася значним впливом не тільки на королеву, але й на увесь двір. У 1782 році її чоловік отримав титул герцога, а саму Йоланду було призначено на почесну посаду гувернантки королівських дітей. Під час революційних подій 1789 року через свою екстравагантність та марнотратство потрапила до списку ворогів революції. Зображення герцогині де Поліньяк часто з'являлося у порнографічних карикатурах на Марію-Антуанету того часу присвячених розпусті, яка ніби царювала у Версалі завдяки оточенню королеви. Коли з'явилася загроза захоплення Версалю повсталими жінками Парижу, була одною з перших, хто залишив Францію. Решту життя провела у вигнанні, разом з іншими емігрантами-аристократами. Герцогиня де Поліньяк померла у 1793 році від раку. Епітафія на могилі герцогині у Відні, однак стверджує, що вона померла від горя після смерті її найближчої подруги королеви Марії-Антуанети. Син герцогині де Поліньяк, Жуль де Поліньяк після реставрації Бурбонів був прем'єр-міністром Франції, що у кінцевому результаті стало однією з причин Липневої революції.

В кіно
  • "Марія-Антуанетта" (США, 1938) - актриса Рут Хассі
  • "Марія-Антуанетта - королева Франції" (1956)
  • "Австрійка" (1989)
  • "Марія-Антуанетта" (2006)
  • "Прощавай, моя королева" (2012)

Джерела
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.