Жуль де Поліньяк
Жуль Огю́ст Арма́н Марі́ де Полінья́к (фр. Jules Auguste Armand Marie de Polignac); також граф де Поліньяк (фр. Comte de Polignac) (*14 травня 1780 — †2 березня 1847) — французький державний діяч, політик, прем'єр-міністр Франції. Належав до консервативної фракції ультрароялістів під час Реставрації Бурбонів. Призначення Поліньяка на посаду прем'єр-міністра королем Карлом Х було однією з причин Липневої революції 1830 року.
| Жуль Огюст Арман Марі де Поліньяк | |
|---|---|
| фр. Jules de Polignac | |
 Жуль Огюст Арман Марі де Поліньяк | |
| Прем'єр міністр Франції | |
| 8 серпня 1829 — 29 липня 1830 | |
| Попередник | Жан Батист Мартіньяк |
| Наступник | Віктор де Брольї |
| Народився |
14 травня 1780 Версаль Франція |
| Помер |
2 березня 1847 (66 років) Париж,  Франція |
| Відомий як | політик, дипломат, рабовласник |
| Громадянство | Французьке |
| Політична партія | Ультрароялісти |
| Батько | Jules, 1st Duke of Polignacd |
| Мати | Герцогиня де Поліньяк |
| У шлюбі з | Barbara Campbelld і Charlotte Parkynsd |
| Діти | Jules-Armand de Polignacd, Camille de Polignacd, Alphonse de Polignacd і Princess Yolande de Polignacd[1] |
| Релігія | Католицизм |
| Нагороди |
   |
| Підпис |
 |
Біографія
Жуль Огюст Арман Марі де Поліньяк народився 14 травня 1780 року у Версалі, був другим сином найближчої подруги королеви Марії Антуанетти герцогині де Поліньяк. Після початку Французької революції жив у вигнанні. У 1804 році повернувся до Франції, взяв участь у невдалій змові Кадудаля проти Наполеона, був арештований, опинився у в'язниці, втік у 1813 році. У 1814 році, після Реставрації Бурбонів повернувся до Франції разом з іншими аристократами-імгрантами, був призначений королем Людовиком XVIII пером Франції. Пізніше поступив на дипломатичну роботу, був послом при Святому Престолі у Римі, послом у Відні і Лондоні. Ще з часів еміграції мав близькі стосунки і майбутнім королем Карлом Х, був його довіреною особою. Був призначений Карлом Х міністром іноземних справ Франції, пізніше також головою ради міністрів після відставки уряду Мартиньяка. Разом із королем Карлом Х був ініціатором вторгнення Франції в Алжир у 1829 році. 29 липня 1830 року підписав одобрені королем ордонанси, які обмежували свободу преси, вводили цензуру, розпускали парламент і вносили зміни до електоральних законів. Підписання ордонансів, особливо стосовно обмеження свободи слова призвели до повстання та Липневої революції. Після перемоги революції, Поліньяк представ перед судом за звинуваченнями у порушенні конституції, був засуджений до довічного ув'язнення. У 1836 році був помилуваний, емігрував до Англії. У 1845 році повернувся до Франції, помер у Парижі 2 березня 1847 року. Був автором трьох праць: Політичні роздуми (1832), Історичні, політичні і моральні студії (1845) і Відповідь моїм опонентам (1845).
Джерела
Література
- П. Ігнатьєв. Поліньяк Огюст // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
- Lundy D. R. The Peerage