Глинськ (Калинівський район)

Князь Юрій Друцький-Гірський та його дружина, Богдана Філонівна Кмітянка-Чорнобильська, у 1603 році за 100000 фл. продали Острозькому Пиків, Глинсько, Жуків, Шепіївку, Кривошиїнці тощо. [1]

З матеріалів книги «Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета» за 1901 рік[2]:

Ґрунт черноземний, з домішком піску. Через Глинськ протікає річка Постолова - ліва притока Південного Бугу.

У кінці селища знаходиться урочище з великим насипом: там колись височів палац, що належав князям Глинським.

З часу заснування у 1445-м році, і до 1793 року село Глинськ адміністративно належало до Подільського воєводства (лат. Palatinatus Podoliae, пол. Województwo podolskie) — адміністративно-територіальної одиниці Річі Посполитої.

Після розділу Річі Посполитої у 1793 році між Австро-Угорщиною, Росією та Прусією, село Глинськ адміністративно належало до Російської Імперії, Подільської губернії, Вінницького повіту, Кутищанської волості.

Згідно сповідальної відомості від 1802-го року, яка зберігається в Державному Архіві Хмельницької області[3] (фонд 315, опис 1, справа 6816), у 1802-му році, у Свято-Успенській церкві села Глинськ сповідались 860 осіб, з них:

• 9 осіб - cвященослужителі та члени їх сімей (1% населення);
• 40 осіб - шляхта грекоруської віри та члени їх сімей (4.6% населення);
• 808 осіб посполиті (селяни) та члени їх сімей (93.9% населення);
• 3-е військових (солдатів).

У 1898 році населення приходу становило 242 однодворців і міщан, з них 2047 селян обох статей. Всі парафіяни — малороси, православні, і займаються переважно хліборобством. З часу існування парафії в ній було 2 дерев'яні храми: один на честь Успіння Божої Матері, інший в ім'я святого великомученика Дмитра. Коли останній занепав і був зруйнований, на його місці споруджена невелика капличка; коли ж і ця занепала, то на місці колишнього престолу поставлений дерев'яний хрест, а садиба зайнята селянами, які користуючись землею, платять поміщику Милорадовичу. З половини нинішнього століття занепав і Успенський дерев'яний храм, тому був розібраний і на його місці у 1852 році був споруджений новий Успенський храм, що коштував парафіянам близько 20000 рублів. Церковної землі: садиба 3 д., орної 46 д., сінокіс 21 д., і болотистої 2 десятини. Приміщення старі, крім будинку псаломщика, побудованого у 1890 році. У Глинську є однокласне училище, яке було на той час нижчим закладом Міністерства народної просвіти Російської імперії. Законоучитель — парафіяльний священник Іван Матвійович Глуговський[4]. Крім того є церковна школа для дівчаток з 1897 року.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 262 жителі села[5].

• Гли́нськ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.291