Глинські

У Івана Олександровича від шлюбу з Анастасією Острозькою було два сина — Борис і Семен, які започаткували дві лінії роду: старший син – литовську, а молодший – черкасько-смоленську. Найвизначнішим представником першої (перервалася 1602) був князь Михайло Глинський, який на зламі 1508–09 емігрував до Москви разом зі своїми братами Іваном Львовичем (1505–07 – київський воєвода) та Василем Львовичем. Дочка Івана Олена (р. н. невід. – 13(04)1538) 1526 року вийшла заміж за великого князя московського Василія III Івановича, ставши матір'ю Івана IV. Із черкасько-смоленської лінії (перерваної бл. 1576) найвідомішим був Богдан Федорович – Путивльський намісник з 1495 року, захоплений у полон під час штурму міста московськими військами (1500). Його нащадки титулувалися князями путивльськими. Князі Глинські, що фіксуються за новітніх часів, походять зі смоленського відгалуження черкасько-смоленської лінії роду.

Родовід поданий за монографією Л. Войтовича «Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль». .

• Мамай Кият (1335? — 1380) — золотординський беклярбек і темник з роду Кият. Фактичний правитель західної частини Золотої Орди у 1362–1380 рр.
  • Мансур Киятович Мамай (? — після 1392)
    • Скіндир (Іскандер) (? — ?)
    • Лекса (Олександр) Мамай-Глинський (? — після 1399)
    • Іван Олександрович Глинський (? — 1425?) ~ княгиня Анастасія Данилівна Острозька
      • Борис Іванович Глинський (? — 1451) — Вперше згадується з 1432 року. Сподвижник Свидригайла Ольгердовича (1442). ~ вдова князя Івана Корибутовича
        • Лев Борисович Глинський Сліпий (? — ?)
          • Глинський Іван Львович «Мамай» (? — 1522) — київський воєвода (1500—1507), з 1507-го — новгородський. Йому був наданий великим князем литовським Олександром Гостомель. Дружина — невідома Романівна Іванцевич.
          • Василь Львович Глинський Сліпий Мамай (? — 1522)[1] ~ Анна, дочка сербського воєводи Стефана Якшича[2]
            • Олена Василівна Глинська (1508 — 4 квітня 1538) — Московська велика княгиня. Регентша Московської держави при малому Іванові IV (1533—1538 рр.).
          • Федір Львович Глинський (? — 1488)
          • Михайло Львович Глинський Дородний (? — 1534) — Політичний діяч Великого князівства Литовського і Московії. Лідер невдалого повстання проти литовської влади 1508 р..~ невідома княгиня Оболенська.
          • Невідома Львівна Глинська ~ Мартин Хребтович
        • Григорій-Юрій Борисович Глинський (? — 1503) — овруцький староста, загинув 1503 в битві з перекопськими татарами на ріці Уші.
        • Олена Григорівна Глинська ~ князь Григорій-Василь Домонт
        • Василь Борисович Глинський (? — 1496)
          • Іван Васильвич Глинський (? — 1508)
          • Василь Васильович Глинський
            • Михайло Васильович Глинський (? — 1559) — боярин, воєвода.
              • Іван Михайлович Глинський (? — 1602) — боярин, воєвода[3]. Останній представник роду.
            • Юрій Васильович Глинський (? — 1547) — вбитий під час Московського повстання 1547 р.
          • Семен Васильович Глинський
          • Дмитро Васильович Глинський (? — 1508)
          • Іван-Юрій Васильович Глинський Хромий (? — 1508)
          • Невідома Іванівна Глинська
        • Федька Борисівна Глинська (? — 1491) ~ Олександр Дрождж
        • Іван Борисович Глинський (? — 1498) — Посол Великого князівства Литовського в Орду (1474, 1479–1480), намісник чернігівський (1490–1498). У 1482 році тимчасово переховувався у Великому князівстві Московському.
        • Дашко Борисович Глинський (? — після 1498)
          • Іван Дашкович Глинський Хромий (? — 1499)
          • Василь Дашкович Глинський (? — 1507)[4]
          • Василь Дашкович Глинський (? — 1507)
      • Федір Іванович Глинський (? — ?) ~ Олександра
      • Семен Домонт Іванович Глинський (? — 1448)
        • Федір Семенович Глинський (? — 1480) — слуга київських князів Олелька й Івана. Отримав від них село Борове. Деякі нащадки Федора записувалися Боровськими.
          • Григорій-Василь Федорович Домонт-Кіятів (? — 1498) ~ Олена Григорівна Глинська
          • Богдан Федорович Глинський-Путивльський «Мамай» (? — 1509 (1512)) — Путивльський намісник (1495–1497). ~ княгиня Марія Іванівна Заславська
            • Володимир Богданович Глинський
        • Андрій Семенович Глинський (? — ?)
        • Дмитро Семенович Глинський-Домонт (? — ?) — засновник княжого роду Домонтів. Мав сина Стефана і Потапа. Їхні нащадки втратили князівський титул. Правнук Дмитра, Григорій Домонтович, був засновником козацького старшинського роду.
        • Іван Семенович Глинський (? — 1504)[5] — князі Глинські (смоленська гілка)
        • Агафія Семенівна Глинська (? — 1509)
          

Українською

• Леонтій Войтович. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип'якевича, 2000. — 649 с. ISBN 966-02-1683-1. — Розділ 5.3. Князі ординського походження. Чингізиди. — ISBN 966-02-1683-1
• Русина О. В. Глинські // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2004. — 688 с. — С. 116—117.
• Русина О. В. Глинський Михайло Львович // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2004. — 688 с. — С. 116.
• Мамай — татарський хан і український козак // Новини. Громадсько-політичне видання 'Прес-Центр'. Підготував: Олександр Сміщук. Джерело: Прес-Центр. 09.09.2007 13:09
• Історія «Новоросії» та її етнічний склад у XIX сторіччі // Олег Ґава, Заввідділу Одеського історико-краєзнавчого музею. Українська правда, Історична правда, 07.05.2014

'Польською

• Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …

Російською

Шенников А.А. Княжество потомков Мамая // Депонировано в ИНИОН. –7380. Л., 1981.С.20-22.

• Полн. собр. р. лет. IV, 309 — 310; VI, 272; Царст. кн. 142 и сл.;
• Сказания кн. Курбского; Карамзин VIII, 59, пр. 164, 459;
• Тихомиров М. Н., Записки о регентстве Елены Глинской и боярском правлении 1533—1547, в сб: Исторические записки, т. 46, [М.], 1954;
• Смирнов И. И., Очерки политической истории Русского государства 30-х—50-х гг. XVI в. М. — Л. 1958;
• Зимин А. А., Реформы Ивана Грозного, М., 1960; Каштанов С. М., Социально-политическая история России конца XV — первой половины XVI в., М., 1967.

• Історія Пінська(рос.)
• Велика радянська енциклопедія(рос.)
• Симон Окольський «Орбіс Полоніс»