Глодоси

Глодо́си село в Україні, центр Глодоської сільської громади Новоукраїнського району Кіровоградської області. Населення становить 2722 осіб. Орган місцевого самоврядування Глодоська сільська рада.

село Глодоси
Країна  Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Новоукраїнський район
Громада Глодоська сільська громада
Рада Глодоська сільська рада
Код КАТОТТГ UA35060030010020947
Облікова картка Глодоси 
Основні дані
Населення 2722
Поштовий індекс 27110
Телефонний код +380 5251
Географічні дані
Географічні координати 48°27′41″ пн. ш. 31°19′46″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
151 м
Водойми р. Сухий Ташлик
Місцева влада
Адреса ради 27110, с.Глодоси, вул.Центральна, 41
Сільський голова Магда Петро Борисович
Карта
Глодоси
Глодоси
Мапа

Історія

На околиці села розкопано курган доби бронзи (II тисячоліття до н. е.) та знайдена кам’яна баба кочівників XI—XIII ст. Визначною археологічною пам’яткою є поховання з трупоспаленням воєначальника VIII ст. н. е. з дорогоцінною зброєю та великою кількістю нагрудних прикрас.

У письмових джерелах населений пункт згадується під 1750 роком. Перші поселенці, вихідці з Молдавії, назвали його Сухим Ташликом. У 175459 й 176164 посеення було сотенною слободою Новослобідського козацького полку, з 1764 року — шанцем Єлисаветградського пікінерського полку, а з початку 70-х років тут розміщено роту Молдавського гусарського полку. 1784 року село перейменовано на Глодоси. 1787 року тут було 70 дворів, у них мешкало 286 осіб чоловічої статі. Населення — переважно державні селяни — займалося хліборобством, скотарством, рибальством.

1821 року в Глодосах розташувалася 3-я Українська уланська дивізія. Місцевих жителів було перетворено на військових поселенців.

Станом на 1886 рік у містечку, центрі Глодоської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 5343 особи, налічувалось 1116 дворових господарств, існували 2 православні церкви, школа, 2 лавки, відбувались базари по п'ятницях[1].

Зі спогадів Никифора Авраменка у 1920 році під час Першого зимового походу Армії УНР до їхнього полку з села Глодоси влучилось коло 60 молодих озброєних хлопців під проводом Недайкаші. Пізніше цей загін поповнився та розвернувся в курінь Низових запорожців, був дружнім і бойовим, а Недайкаша — добрим командиром.[2]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3186 осіб, з яких 1403 чоловіки та 1783 жінки.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 2724 особи.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

МоваВідсоток
українська 96,77 %
молдовська 1,95 %
російська 0,99 %
білоруська 0,07 %
болгарська 0,04 %

Відомі люди

Див. також

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Никифор Авраменко. Спомини запорожця: Документальне видання. Видавництво «Темпора», українська мова, 456 сторінок, м'яка обкладинка, Київ, 2007. ISBN 966-8201-27-2.
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007 . — 295 с. ISBN 966-8201-26-4

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.