Глухий зубний проривний

Глухий зубний проривнийприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨t̪⟩ («t» із діактриком дентальної артикуляції). В українській мові цей звук передається на письмі літерою т.

Voiceless dental stop

Назва

  • Глухий дентальний зімкнено-проривний
  • Глухий дентальний проривний
  • Глухий зубний зімкнено-проривний
  • Глухий зубний проривний

Властивості

Властивості глухого зубного проривного:

  • Місце твореннязубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

МоваСловоМФАЗначенняПримітки
баскськаtoki[t̪oki]місцеЛамінальний зубно-ясенний.
бенгальськаতুমি[t̪umi]тиДив. бенгальська фонетика
білоруська[1]стагоддзе[s̪t̪äˈɣod̪d̪͡z̪ʲe]століттяЛамінальний зубно-ясенний. Див. білоруська фонетика
в'єтнамська[2]tuần[t̪wən˨˩]неділяДив. в'єтнамська фонетика
гінді[3]तीन[t̪iːn]триЛамінальний зубно-ясенний Див. фонетика гінді
індонезійська[4]tabir[t̪abir]штораЛамінальний зубно-ясенний.
іспанська[5]tango[ˈt̪ãŋɡo̞]тангоЛамінальний зубно-ясенний. Див. іспанська фонетика
італійська[6]tale[ˈt̪ale]такийЛамінальний зубно-ясенний. Див. італійська фонетика
каталанська[7]tothom[t̪uˈt̪ɔm]коженЛамінальний зубно-ясенний. Див. каталанська фонетика
киргизька[8]туз[t̪us̪]сільЛамінальний зубно-ясенний.
латвійська[9]tabula[ˈt̪äbulä]стілЛамінальний зубно-ясенний. Див. латвійська фонетика
маратхіबला[t̪əbˈlaː]таблаДив. фонетика маратхі
польська[10]tom[t̪ɔm]томЛамінальний зубно-ясенний. Див. польська фонетика
пенджабськаਤੇਲ[t̪eːl]оліяЛамінальний зубно-ясенний.
російська[11]толстый[ˈt̪ʷo̞ɫ̪s̪t̪ɨ̞j]товстийЛамінальний зубно-ясенний. Див. російська фонетика
словенська[12]tip[t̪íːp]типЛамінальний зубно-ясенний.
шведська[13]tåg[ˈt̪ʰoːɡ]поїздЛамінальний зубно-ясенний. Див. шведська фонетика
турецькаat[ät̪]кіньЛамінальний зубно-ясенний. Див. турецька фонетика
українська[14]брат [brɑt̪]Перед /и, е, а, о, у/, в кінці слова, та перед твердим приголосним. Див. українська фонетика
фінськаtutti[ˈt̪ut̪ːi]pacifierЛамінальний зубно-ясенний. Див. фінська фонетика
французька[15]tordu[t̪ɔʁd̪y]кривийЛамінальний зубно-ясенний. Див. французька фонетика

Примітки

  1. Padluzhny, (1989), p. 47.
  2. Thompson, (1959), pp. 458–461.
  3. Ladefoged, (2005), p. 141.
  4. Soderberg та Olson, (2008), p. 210.
  5. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), p. 255.
  6. Rogers та d'Arcangeli, (2004), p. 117.
  7. Carbonell та Llisterri, (1992), p. 53.
  8. Kara, (2003), p. 11.
  9. Nau, (1998), p. 6.
  10. Jassem, (2003), p. 103.
  11. Jones та Ward, (1969), p. 99.
  12. Pretnar та Tokarz, (1980), p. 21.
  13. Engstrand, (1999), p. 141.
  14. S. Buk, J. Mačutek, A. Rovenchak (2008). «Some properties of the українська writing system». arXiv:0802.4198.
  15. Fougeron та Smith, (1993), p. 73.

Джерела

  • Arvaniti, Amalia (2007). Greek Phonetics: The State of the Art. Journal of Greek Linguistics 8: 97–208. doi:10.1075/jgl.8.08arv. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 25 травня 2016.
  • Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5.
  • Blust, Robert (1999). Notes on Pazeh Phonology and Morphology. Oceanic Linguistics 38 (2): 321–365. doi:10.1353/ol.1999.0002.
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618.
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2003). The Phonetics of English and Dutch, Fifth Revised Edition. ISBN 9004103406. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223.
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company.
  • Engstrand, Olle (1999). Swedish. Handbook of the International Phonetic Association: A Guide to the usage of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 140–142. ISBN 0-521-63751-1.
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874.
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278.
  • Grønnum, Nina (2005). Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd). Copenhagen: Akademisk Forlag. ISBN 87-500-3865-6.
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X.
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191.
  • Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969). The Phonetics of Russian. Cambridge University Press.
  • Kara, Dávid Somfai (2003). Kyrgyz. Lincom Europa. ISBN 3895868434.
  • Kráľ, Ábel (1988). Pravidlá slovenskej výslovnosti. Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo.
  • Kristoffersen, Gjert (2000). The Phonology of Norwegian. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823765-5.
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell.
  • Lass, Roger (2002). South African English. У Mesthrie, Rajend. Language in South Africa. Cambridge University Press. ISBN 9780521791052.
  • Lee, Wai-Sum; Zee, Eric (2009). Hakka Chinese. Journal of the International Phonetic Association 39 (107–111): 107. doi:10.1017/S0025100308003599.
  • Liberman, AM; Cooper, FS; Shankweiler, DP; Studdert-Kennedy, M (1967). Perception of the speech code. Psychological Review 74 (6): 431–61. PMID 4170865. doi:10.1037/h0020279.
  • Mahootian, Shahrzad (1997). Persian. London: Routledge. ISBN 0-415-02311-4.
  • Mangold, Max (2005). Das Aussprachewörterbuch (вид. 6th). Duden. ISBN 978-3411040667.
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373.
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344.
  • Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2.
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X.
  • Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7.
  • Pavlík, Radoslav (2004). Slovenské hlásky a medzinárodná fonetická abeceda. Jazykovedný časopis 55: 87–109.
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski.
  • Remijsen, Bert; Manyang, Caguor Adong (2009). Luanyjang Dinka. Journal of the International Phonetic Association 39 (1): 113–124. doi:10.1017/S0025100308003605. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
  • Roca, Iggy; Johnson, Wyn (1999). A Course in Phonology. Blackwell Publishing.
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628.
  • Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013). Mapudungun. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 87–96. doi:10.1017/S0025100312000369.
  • Scobbie, James M; Gordeeva, Olga B.; Matthews, Benjamin (2006). Acquisition of Scottish English Phonology: an overview. Edinburgh: QMU Speech Science Research Centre Working Papers. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
  • Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar.
  • Soderberg, Craig D.; Olson, Kenneth S. (2008). Indonesian. Journal of the International Phonetic Association 38 (2): 209–213. doi:10.1017/S0025100308003320.
  • Szende, Tamás (1994). Illustrations of the IPA: Hungarian. Journal of the International Phonetic Association 24 (2): 91–94. doi:10.1017/S0025100300005090.
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232.
  • Watson, Janet (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. Oxford University Press.
  • Wells, John C. (1982a). Accents of English. 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press.
  • Wells, John C. (1982b). Accents of English. 3: Beyond the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.