Е
Е, е — літера абеток на кириличній основі, в українській сьома за ліком.
Літера Е | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Кирилиця | ||||||
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
З́ | Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й |
Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ |
О | П | Р | С | С́ | Т | Ћ |
Ќ | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч |
Џ | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э |
Ю | Я | |||||
Неслов'янські літери | ||||||
Ӑ | А̄ | А̊ | Ӓ | Ӓ̄ | Ә | Ә́ |
Ә̃ | Ӛ | Ӕ | Ғ | Г̧ | Г̑ | Г̄ |
Ӻ | Ӷ | Ԁ | Ԃ | Ꚃ | Ꚁ | Ꚉ |
Ԫ | Ԭ | Ӗ | Е̄ | Е̃ | Ё̄ | Є̈ |
Ӂ | Җ | Ꚅ | Ӝ | Ԅ | Ҙ | Ӟ |
Ԑ | Ԑ̈ | Ӡ | Ԇ | Ӣ | И̃ | Ҋ |
Ӥ | Қ | Ӄ | Ҡ | Ҟ | Ҝ | Ԟ |
Ԛ | Ӆ | Ԯ | Ԓ | Ԡ | Ԉ | Ԕ |
Ӎ | Ӊ | Ң | Ԩ | Ӈ | Ҥ | Ԣ |
Ԋ | О̆ | О̃ | О̄ | Ӧ | Ө | Ө̄ |
Ӫ | Ҩ | Ԥ | Ҧ | Р̌ | Ҏ | Ԗ |
Ҫ | Ԍ | Ꚑ | Ҭ | Ꚋ | Ꚍ | Ԏ |
У̃ | Ӯ | Ӱ | Ӱ́ | Ӳ | Ү | Ү́ |
Ұ | Х̑ | Ҳ | Ӽ | Ӿ | Һ | Һ̈ |
Ԧ | Ꚕ | Ӽ | Ҵ | Ꚏ | Ҷ | Ӵ |
Ӌ | Ҹ | Ꚓ | Ꚗ | Ꚇ | Ҽ | Ҿ |
Ы̆ | Ы̄ | Ӹ | Ҍ | Э̆ | Э̄ | Э̇ |
Ӭ | Ӭ́ | Ӭ̄ | Ю̆ | Ю̈ | Ю̈́ | Ю̄ |
Я̆ | Я̄ | Я̈ | Ԙ | Ԝ | Ӏ | |
Застарілі літери | ||||||
Ꙁ | Ѕ | Ꙇ | Џ | Ҁ | Ѻ | |
Ѹ | Ѡ | Ѽ | Ѿ | |||
Ѣ | Ꙑ | ІЯ | Ѥ | Юси | ||
Ѧ | Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | ||
Ѱ | Ѳ | Ѵ | Ѷ | Ꙟ | Ꙡ | Ꙣ |
Ꙥ | Ꙧ | Ꙩ | Ꙫ | Ꙭ | ꙮ | Ꚙ |
Ꚛ | ||||||
Літери кирилиці |
Історія
Походить від букви («єсть») церковнослов'янської абетки. До одного з варіантів цієї літери сходить і сучасна є. У глаголиці мала накреслення . Кирилична е створена за зразком літери Ε, ε («епсилон») візантійського уніціалу.
Числове значення в кириличній цифірі 5, у глаголичній — 6.
Сучасна форма накреслення веде початок від «гражданського шрифту», де її було запроваджено замість церковнослов'янської.
Вживання
Є в усіх абетках, створених на кириличній графічній основі.
В українській мові
У сучасній українській мові нею позначають голосний звук переднього ряду середнього підняття. У наголошеній позиції вимовляється як [ɛ] (мед, темно), а в ненаголошеній — як звук [e], близький до [ɪ] (веселий — весело, село — села). Приголосні перед е не пом'якшуються. Для передачі м'якості приголосного перед [ɛ] ([e]) використовують літеру «є».
У морфологічній парадигмі е може чергуватися з і (камені — камінь, каміння; матері — матір, матір'ю; село — сіл): це явище пов'язане з процесом ікавізму.
Інше вживання
Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «сьомий» (до введення в абетку літери ґ мало значення «шостий»): пункт «е» розділу 2. При цифровій нумерації може вживатися як додаткова диференційна ознака, коли низка предметів має такий самий номер: шифр № 8-е і подібних.
В інших абетках
У російській мові е позначає переважно йотований звук [je]. Існує багато слів-винятків (переважно пізніх запозичень), де е читається згідно з орфоепічною нормою як [e]: адекватный, альтернатива, анестезия, артерия, атеист, ателье, безе, бижутерия, бизнес, бутерброд, гофре, грейпфрут, гротеск, каре, пюре, регби, сеттер, шимпанзе, эссе; а також у багатьох неслов'янських власних іменах (Вольтер, Грей, Рей тощо).
Таблиця кодів
Кодування | Регістр | Десятковий код | 16-ковий код | Вісімковий код | Двійковий код |
---|---|---|---|---|---|
Юнікод | Велика | 1045 | 0415 | 002025 | 00000100 00010101 |
Мала | 1077 | 0435 | 002065 | 00000100 00110101 | |
ISO 8859-5 | Велика | 181 | B5 | 265 | 10110101 |
Мала | 213 | D5 | 325 | 11010101 | |
KOI-8 | Велика | 229 | E5 | 345 | 11100101 |
Мала | 197 | C5 | 305 | 11000101 | |
Windows-1251 | Велика | 197 | C5 | 305 | 11000101 |
Мала | 229 | E5 | 345 | 11100101 |
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Е // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.