Гмелініт

Гмелініт (рос. гмелинит; англ. gmelinite; нім. Gmelinit m) — мінерал, водний алюмосилікат натрію та кальцію каркасної будови групи цеоліту.

Гмелініт
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1]
IMA-номер IMA1997 s.p.
Ідентифікація
Сингонія гексагональна сингонія
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Christian Gmelind[2]
 Гмелініт у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: (Na2,Ca)4[Al8Si16O48]*24H2O. Ca: Na2 = 1 : 1. Містить (%): Na2О — 3,10…9,13; CaO — 1,23…11,48; Al2О3 — 19,61…21,48; SiO2 — 46,37…53,71; H2O — 17,98…22,00. Сингонія гексагональна або тригональна. Твердість 4,5. Густина 2,1. Блиск скляний. Безбарвний, жовтуватий, зеленуватий або світло-червоний, іноді криваво-червоний. Кристали ромбоедричні, біпірамідальні, призматичні або таблитчасті. Зустрічається головним чином у мигдалинах базальтів в асоціації з шабазитом, анальцимом, левіном, філіпситом, арагонітом та кальцитом. Основні знахідки: на плато Антрим (Півн. Ірландія), в шт. Нью-Джерсі в США, в районі мису Бломідон (Канада), Бер-ґен-Гілл (США).

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гмелініт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Гмелініт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.