Гоглідзе Сергій Арсентійович

Сергій Арсентійович Гоглідзе (нар. 1901(1901), село Корта Рачинського повіту Кутаїської губернії — розстріляний 23 грудня 1953, Москва) — один з керівників органів державної безпеки, комісар державної безпеки 2-го рангу (26.11.1935), генерал-полковник (9.7.1945). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1939—1953 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1-3-го скликань.

Гоглідзе Сергій Арсентійович
груз. სერგო არსენის ძე გოგლიძე
Народився 1901[1][2]
Racha Uyezdd, Кутаїська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Помер 23 грудня 1953(1953-12-23)[2]
Москва, СРСР
Поховання Новий донський цвинтар
Діяльність політик
Учасник Друга світова війна
Посада депутат Верховної ради СРСР
Військове звання генерал-полковник
Партія КПРС
Нагороди

Освіта
  • 1911—1915 роки — учень комерційного училища в місті Коканді;
  • 1915—1917 роки — учень комерційного училища в місті Ташкенті, закінчив шість класів;
  • 1920 рік — закінчив вечірню середню школу в Ташкенті;
  • жовтень 1928—1929 — Курси удосконалення вищого командного складу при Військовій академії РСЧА імені М. В. Фрунзе.

Життєпис
  • 01.18—05.19 — рядовий червоногвардійського загону імені Колузаєва, Ашхабадський і Оренбурзький фронти;
  • 05.19—10.19 — рядовий Комуністичного полку, Ташкент;
  • 10.19—1920 — діловод, помічник коменданта, інспектор ревтрибуналу Туркестанського фронту;
  • 1920-06.21 — співробітник Політичного управління Червоної армії Туркестанського фронту.
  • 06.21—10.21 — начальник політичного секретаріату військ ВЧК Туркестану;
  • 11.21—06.22 — військовий комісар 37-ї бригади ВЧК, Киргизький край;
  • 1922-06.22 — військовий комісар військ ВЧК із охорони китайського кордону;
  • 06.22—03.23 — інструктор-організатор штабу військ ДПУ, Москва;
  • 1922-03.23 — уповноважений ДПУ щодо зміцнення охорони західного кордону, Українська СРР;
  • 03.23—1926 — інспектор із організаційної роботи політичної інспекції ЧПО (частин прикордонної охорони) Закавказької ЧК—ДПУ;
  • 1926-01.12.27 — інспектор політичної частини УПО (управління прикордонної охорони) і військ ДПУ Повноважного представництва ОДПУ по ЗСФРР;
  • 01.12.27—11.11.34 — начальник організаційного відділення політичного відідділу УПО і військ ДПУ ПП ОДПУ по ЗСФРР, начальник УПВО НКВС ЗСФРР і УНКВС Грузинської РСР. Робота з охорони кордону включала припинення спроб населення покинути радянську Грузію, припинення спроб проникнення з турецької території антирадянських повстанських груп і турецьких розвідників, боротьбу з контрабандою. Отримав навички контррозвідника.
  • 11.11.34—14.11.38 — нарком внутрішніх справ ЗСФРР;
  • 14.11.38—26.02.41 — начальник УНКВС Ленінградської області;
  • 04.41—31.07.41 — уповноважений РНК СРСР у Молдавській РСР;
  • 31.07.41—07.05.43 — начальник УНКВС Хабаровського краю;
  • 07.05.43—03.01.51 — начальник УНКДБ—УМДБ Хабаровського краю; уповноважений НКДБ—МДБ СРСР по Далекому Сходу;
  • 31.12.50—10.11.51 — член колегії МДБ СРСР;
  • 03.01.51—13.11.51 — начальник Головного управління охорони МДБ СРСР залізничного та водного транспорту;
  • 26.08.51—10.11.51 — 1-й заступник міністра державної безпеки СРСР;
  • 13.11.51—15.02.52 — міністр державної безпеки Узбецької РСР;
  • 13.02.52—20.11.52 — заступник міністра державної безпеки СРСР;
  • 13.02.52—05.03.53 — член колегії МДБ СРСР;
  • 19.02.52—05.03.53 — начальник 3-го головного управління МДБ СРСР;
  • 20.11.52—05.03.53 — 1-й заступник міністра державної безпеки СРСР;
  • 11.03.53—29.06.53 — член колегії МВС СРСР;
  • 12.03.53—29.06.53 — начальник 3-го управління МВС СРСР.
  • Заарештований 03.07.53; засуджений Спеціальною судовою присутністю Верховного суду СРСР до ВМН 23.12.53. Розстріляний.

В фільмах

«Рубіновий генацвалє» (в циклі «Легенди карного розшуку»).

Посилання
  1. საქართველოს ბიოგრაფიული ლექსიკონი — 2001.
  2. TracesOfWar
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.