Головні залізничні майстерні (Конотоп)

Головні залізничні майстерні — головні залізничні майстерні Конотопа для капітального ремонту паровозів і вагонів. Побудовано за наказом імператора Олександра II у 1869 році[1]. Нині будівлі майже втрачені, хоча є пам'ятками історії міста[2].

Головні залізничні майстерні
рос. дореф. Главные железнодорожные мастерские
Тип підприємство
Галузь машинобудування
Наступник(и)
(спадкоємці)		 Конотопський паровозовагоноремонтний завод, →
Конотопський вагоноремонтний завод →
ВАТ Конотопський завод по ремонту дизель-поїздів
Засновано 1868
Причина закриття виставлений на продаж
Штаб-квартира Конотоп, пл. Європейська (Новікова)

Історія

У 1868—1870 роках була побудована Курсько-Київська залізниця, яка пройшла через Конотоп. Будівництво майстерень почалося майже одночасно з будівництвом залізниці[3]. Рух через місто було відкрито 17 грудня 1868 року і тоді ж був побудований залізничний вокзал, депо, і головні залізничні майстерні[4]. Відкриття головних залізничних майстерень пройшло 1 (12) липня 1869 року. З 1870 року почало працювати механічне відділення та відділення по збірці паровозів.

На початку XX-го століття Конотоп стає одним з важливих промислових центрів лівобережної України. У зв'язку з важкими умовами праці та жорстокої експлуатації робітників разом з низькими соціальними умовами життя піднялося обурення працівників і у 1899 р. на Головних залізничних майстернях було організовано виступ робітників на захист своїх соціальних прав[5]. У ньому взяли участь більше 600 чоловік. У 1900 році виникла перша соціал-демократична група, представники якої займалися пропагандистською роботою серед робітників залізничних майстерень. Вони привозили з Києва, Курська, Харкова листівки, прокламації, революційну літературу.

У 1929 році майстерні були передані у відання Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР і перейменовані на Конотопський паровозовагоноремонтний завод[6].

З 1974 року скорочено назву — Конотопський вагоноремонтний завод[7]. Із 2000 року назва стала ВАТ Конотопський завод по ремонту дизель-поїздів. 16 березня 2007 року був виставлений на продаж на аукціоні[8].

Будівля майстерень

Майстерні розташовані прямо навпроти будівлі залізничного вокзалу[1]. Будівлю майстерень виконано з каменю, має площу 1137 кв. сажень і фракційні путеї довжиною 1792 сажень. Крім цього майстерня включає 38 кв. сажень приміщень матеріального складу.

Склад майстерень:

  • токарний цех,
  • слюсарний цех,
  • столярний цех,
  • цех по збиранню паровозів на 16 стійок із дерев'яними кроквами над ними,
  • мідноливарний цех,
  • кузня,
  • майстерня для ремонту вагонів,
  • приміщення парового котла.

Див. також

Примітки
  1. В поисках огурчиков и конотопской ведьмы
  2. Офійцний сайт Конотопської міської ради. Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території міста Конотоп. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 4 лютого 2018.
  3. САЙТ ЛЫСЕНКА АНДРЕЯ[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия / ред. С. Хромов. — 2-е изд. — М., «Советская энциклопедия», 1987. — С. 285
  5. Очерк о Конотопе. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
  6. ГАСО. Ф. Р-4978 «Конотопский ордена „Знак Почета“ вагоноремонтный завод».
  7. Конотоп — история и современность
  8. Конотопский завод по ремонту дизель-поездов уйдет с молотка

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.