Голінська волость

Голінська волость — адміністративно-територіальна одиниця Конотопського повіту Чернігівської губернії з центром у селі Голінка. Сформована після анексії Гетьманщини Російською імперією 1782 року. В основному відповідала попередній території Голінської сотні Прилуцького полку.

Голінська волость
Центр Голінка
Площа 202,13 (1885)
Населення 10 835 осіб (1885)
Попередники Голінська сотня

Географія

Голінська волость була однією з 11 волостей Конотопського повіту, належала до 2-го територіального стану і межувала з чотирма волостями повіту: Тиницькою, Дмитрівською, Красноколядинською, Великосамбірською. Посутня прикмета Голінської волості — найбільша щільність населення у Конотопському повіті, одна з найвищих взагалі в Лівобережній Україні. Це спричиняло численні земельні конфлікти між мешканцями волості. Демографічна динаміка села була справді приголомшливою: на 1886 рік у Голінці був 351 двір з населенням 3246 жителів, а 1897 (всього за 11 років) вже 770 дворів з населенням 5778 жителів. Відтак з кінця XIX століття почалася еміграція багатьох родин (в тому числі козацьких, наприклад рід Ковалівських та Гузів) до Алтаю та Казахстану, що до певної міри розрядило напругу в містечку.

Населення волості

Станом на 1864-1865 роки до складу Голінської волості входило 12 поселень. Станова приналежність: крестяни - 365 чоловіків та 417 жінок; козаки - 4,400 чоловіків та 4,527 козачок; нижчі чини - 66 чоловіків та 63 жінки; посадові особи - 24 чоловіки; старости - 10. Тобто кількість станових козаків у Голінській волості складала 8,927 осіб,[1] що вдесятеро перевищувало представників інших станів. Більша питома вага козаків була лише у Красноколядинській волості Конотопського повіту.

Станом на 1885 рік складалася з 7 поселень, 21 сільська громада. Населення — 10835 осіб (5427 чоловічої статі та 5408 — жіночої), 1872 дворове господарство[2]. Більшість господарств у Голінці та Гайвороні належала становим козакам, які зберегли окремий привелійований статус після ліквідації полкового устрою Гетьманщини (з 1782 по 1923 - до запровадження совєцьких окупаційних систем розподілу населення).

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 1093010073
Приватної власності 90176468
Іншої власності 266216
Загалом 2021316757

Основні села волості
  • Голінка — колишнє державне та власницьке село при річці Зарукавній за 28 верст від повітового міста, 3608 осіб, 663 двори, 2 православні церкви, школа, постоялий двір, 7 постоялих будинків, 4 лавки, 3 ярмарки на рік, 3 вітряних млини.
  • Білі Вежі — колишнє власницьке село, 1022 особи, 198 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, лавка.
  • Гайворон — колишнє державне та власницьке село при річці Басанці, 4274 особи, 654 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 лавки, базари по четвергах, 2 вітряних млини, маслобійний і цегельний заводи.
  • Григорівка — колишнє власницьке село, 980 осіб, 251 двір, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок, лавка, 3 ярмарки на рік, 2 вітряних млини.

Земська та поліцейська приналежність волості

До 1898 року Земським начальником 3-го стану, до якого входили Бахмацька та Голінська волості, був надвірний радник Олександр Іванович Константинов[3]. Його замінив поручник Іван Васильович Занкевич(земська садиба Голінської волості містилася у Гайвороні)[4][5], батько російського еміграційного політика Андрія Дикого.

Голінська волость відносилася до 2-го поліційного стану Конотопського повіту, становий пристав перебував у селі Голінка на кутку Хільківка. З 1 липня 1888 по вересень 1898 рік ним був Павло Самійлович Лось[6]. Його наступником у вересні 1898 став колезький асесор Владимир Нилович Аммосов[7][8]

Волосна влада

1900 керівниками Голінської волості та членами волосного суду були:

  • волосний старшина козакъ Н. Ріпа;
  • волосний писар - посада вакантна[9];
  • голова волосного суду крестянин Я.М. Пономаренко;
  • волосний суддя крестянин Є.О. Гришко;
  • волосний суддя крестянин Д.П. Ткаченко;
  • волосний суддя козакъ В.В. Ковалевський[10].

Джерела

Примітки
  1. Сведения о числе волостей, селений и числе государственных поселян в Черниговской губернии, у: Материалы для географии и статистики России. Черниговская губерния / сост. подп. М. Домонтович. - СПб, 1865.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Черниговская памятка. Карманная справочная книжка на 1896-97 гг. - Чернигов, 1896. - С.16
  4. Черниговская памятка на 1898-1899 гг. - Чернигов, 1898. - С.16
  5. Черниговская памятка. Справочная книжка на 1900-1901 гг. - Чернигов, 1900. - С.140
  6. Черниговская памятка. Карманная справочная книжка на 1896-97 гг. - Чернигов, 1896. - С.31
  7. Черниговская памятка на 1898-1899 гг. - Чернигов, 1898. - С.32
  8. Черниговская памятка. Справочная книжка на 1900-1901 гг. - Чернигов, 1900. - С.148
  9. Черниговская памятка. Справочная книжка на 1900-1901 гг. - Чернигов, 1900. - С.179
  10. Черниговская памятка. Справочная книжка на 1900-1901 гг. - Чернигов, 1900. - С.197
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.