Гомеоморфізм

Гомеоморфі́зм (грец. ομοιο — схожий, грец. μορφη — форма) — в топології, це взаємно-однозначне і неперервне відображення. Простори, зв'язані гомеоморфізмом, топологічно невідмінні.

Класичний приклад гомеоморфізму: кухоль і бублик топологічно еквівалентні
Трилисник топологічно гомеоморфний тору. На перший погляд це здається нелогічним, але в чотиривимірному просторі вони неперервно деформуються один в другий

Визначення

Нехай і — два топологічні простори.

Функція називається гомеоморфізмом, якщо вона взаємно однозначна, а також і неперервні.

Простори та у цьому випадку називаються гомеоморфними або топологічно еквівалентними.

Теорема про гомеоморфізм

Нехай інтервал на числовій прямій (відкритий, напіввідкритий або замкнутий).

Нехай бієкція.

Тоді є гомеоморфізмом тоді і тільки тоді, коли є строго монотонна і неперервна на .

Приклад

Довільний відкритий інтервал гомеоморфний всій числовій прямій . Гомеоморфізм задається, наприклад, формулою

Властивості

Два гомеоморфних простори мають однакові топологічні властивості.

Наприклад, якщо один компактний, інший компактний теж; якщо один є зв'язним, зв'язним буде і другий; якщо один є гаусдорфовим, інший буде теж; їхні групи гомологій збігатимуться.

Але це не поширюється на властивості, похідні від метрики; з двох метричних гомеоморфних просторів один може бути повним, в той час як другий - ні.

Гомеоморфізм відображає відкриті множини на відкриті, і замкнені множини — на замкнені.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.