Гомеоморфізм
Гомеоморфі́зм (грец. ομοιο — схожий, грец. μορφη — форма) — в топології, це взаємно-однозначне і неперервне відображення. Простори, зв'язані гомеоморфізмом, топологічно невідмінні.
Визначення
Нехай і — два топологічні простори.
Функція називається гомеоморфізмом, якщо вона взаємно однозначна, а також і неперервні.
Простори та у цьому випадку називаються гомеоморфними або топологічно еквівалентними.
Теорема про гомеоморфізм
Нехай — інтервал на числовій прямій (відкритий, напіввідкритий або замкнутий).
Нехай — бієкція.
Тоді є гомеоморфізмом тоді і тільки тоді, коли є строго монотонна і неперервна на .
Приклад
Довільний відкритий інтервал гомеоморфний всій числовій прямій . Гомеоморфізм задається, наприклад, формулою
Властивості
Два гомеоморфних простори мають однакові топологічні властивості.
Наприклад, якщо один компактний, інший компактний теж; якщо один є зв'язним, зв'язним буде і другий; якщо один є гаусдорфовим, інший буде теж; їхні групи гомологій збігатимуться.
Але це не поширюється на властивості, похідні від метрики; з двох метричних гомеоморфних просторів один може бути повним, в той час як другий - ні.
Гомеоморфізм відображає відкриті множини на відкриті, і замкнені множини — на замкнені.