Гонолек ефіопський

Гонолек ефіопський[2] (Laniarius funebris) — вид горобцеподібних птахів родини гладіаторових (Malaconotidae)[3]. Мешкає в Східній Африці.

Ефіопський гонолек (озеро Богорія, Кенія)
?
Гонолек ефіопський

Ефіопський гонолек (Кенія)

Спів пари ефіопських гонолеків (Кітале, Кенія)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Гладіаторові (Malaconotidae)
Рід: Гонолек (Laniarus)
Вид: Гонолек ефіопський
Біноміальна назва
Laniarius funebris
(Hartlaub, 1863)
Посилання
Вікісховище: Laniarius funebris
Віківиди: Laniarius funebris
ITIS: 560701
МСОП: 22707601
NCBI: 272832

Опис

Довжина птаха становить 20 см. Виду не притаманний статевий диморфізм. Ефіопські гонолеки мають рівномірне темно-сіре забарвлення. Молоді птахи поцятковані охристими і чорними смужками[4]. Низка досліджень, присвячених співу ефіопських гонолеків демонструють широку варітивність співу: вони різняться за регіоном[5], за поведінкою, що супроводжує спів[6], за характером взаємодії між різними птахами[7]

Поширення і екологія

Ефіопські гонолеки поширені в Ефіопії, Сомалі, Південному Судані, Кенії, Танзанії, Руанді та Уганді. Вони живуть в савані і сухих чагарникових заростях.

Розмноження

Гніздо розміщується на дереві або серед чагарників на висоті близько 1,5 м над землею. В кладці 2-3 яйця.[8]

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Laniarius funebris.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Batises, woodshrikes, bushshrikes, vangas. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 3 серпня 2021.
  4. Terry Stevenson; John Fanshaw (2004). Birds of East Africa. A&C Black. с. 470. ISBN 0713673478.
  5. Wickler, Wolfgang; Sonnenschein, Edith (1989). Ontogeny of Song in Captive Duet-Singing Slate-Coloured Boubous (Laniarius funebris). A Study in Birdsong Epigenesis. Behaviour 111 (1/4): 220–33. JSTOR 4534816. doi:10.1163/156853989x00673.
  6. Schwabl, Hubert et Sonnenschein, Edith (1992). Antiphonal duetting and sex hormones in the tropical bush shrike Laniarius funebris. Hormones and Behavior 26 (3): 295–307. PMID 1398550. doi:10.1016/0018-506X(92)90001-C.
  7. Sonnenschein, Edith; Reyer, Heinz-Ulrich (1983). Mate-Guarding and other Functions of Antiphonal Duets in the Slate-coloured Boubou (Laniarius funebris). Zeitschrift für Tierpsychologie 63 (2–3): 112–140. doi:10.1111/j.1439-0310.1983.tb00083.x.
  8. Sonnenschein, Edith; Reyer, Hans-Ulrich (1984). Biology of the Slatecoloured Boubou and other bush shrikes. Ostrich 55 (2): 84–94. doi:10.1080/00306525.1984.9634759.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.