Горбенко Олексій Архипович

Олексій Архипович Горбенко (нар. 11 квітня 1919(19190411), містечко Ржищів, нині місто Київської області пом. 17 січня 2010, Київ) — український живописець. Заслужений художник УРСР (1980). Член НСХУ (1951)

Горбенко Олексій Архипович
Народження 11 квітня 1919(1919-04-11)
Ржищів, Київський повіт, Київська губернія, УНР
Смерть 17 січня 2010(2010-01-17) (90 років)

Життя і творчість

Народився майбутній в багатодітній сім'ї.

У 1939 році закінчив художній технікум у Києві. Почав працювати і паралельно навчатися в художньому інституті.

Учасник Радянсько-фінської і Німецько-радянської воєн. Він пройшов фронтовими дорогами війни від першого до останнього її дня. Був учасником оборони Санкт — Петербургу (Ленінграду), прориву блокади. Як художник і військовий кореспондент, він у 90 — ій Червонопрапорній стрілецькій дивізії пройшов з боями від Санкт — Петербургу до Берліну. Не отримав жодного кульового поранення. Один раз куля влучила в його планшет і застряла між тюбиками з фарбами.

Серед картин того часу «Зв'язківець ст. сержант П.Коваленко», «Сержант М. І. Колобанов» та інші.

В 1943 році у Ленінграді була організована Перша художня виставка фронтових художників, де експонувалися роботи Олексія Горбенка. Збереглося понад 100 фронтових робіт. Значна частина малюнків фронтової галереї художника нині в експозиції військово–історичного музею ім. О. В. Суворова в Санкт — Петербурзі.

В 1945 сержант Горбенко вступив на навчання до Київського державного художнього інституту на відділення станкового живопису. Викладачами були Сергій Григор'єв та Тетяна Яблонська. Закінчив цей навчальний заклад у 1950 році в майстерні художника О. Шовкуненка.

Ставши членом Спілки художників України та СРСР, Олексій Архипович працює викладачем в Київському інженерно–будівельному інституті.

З 1981 — професор кафедри малюнка і живопису архітектурного факультету, де пропрацював більше 50 — років.

За роки педагогічної діяльності О. А. Горбенко створив свою школу акварельного живопису, ставши педагогом вищої кваліфікації.

Він автор десяти книг та учбово-методичних посібників. («Художньо-технічні прийоми архітектурної графіки», « Методичні основи акварельної графіки» та ін.)

Олексій Архипович Горбенко переважно працював у галузі станкового живопису, графіки, портрету. Його пензлю належить галерея героїв Другої Світової війни, героїв підпільної діяльності та партизанського руху в Україні.

О. А. Горбенко єдиний український художник, який створив портретну галерею партизанів — підпільників Києва і Київської області.

Йому також позували знатні робітники, хлібороби, діячі науки і культури.

Створив галерею портретів першопрохідців космосу: С.Корольова, О.Войтенка, Ю.Гагаріна, П.Поповича та інших.

У багатьох пейзажних полотнах художник передає красу України, Литви, Вірменії.

Творчий здобуток складає понад 1000 робіт. На 56 виставках всесоюзних, республіканських, обласних, міських та зарубіжних експонувалися 750 його робіт.

139 картин знаходяться в експозиції і фондах музеїв різних країн.

Помер 17 січня 2010 року.

Відзнаки

Має бойові нагороди орден Червоної Зірки і п'ять медалей.

За вагомі заслуги в розвитку образотворчого мистецтва, багаторічну педагогічну діяльність, активну участь у громадському житті у 1980 році 16 грудня Горбенко О. А. був удостоєний почесного звання Заслуженого художника України,

У 1985 році О. А. Горбенко був нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, в різні роки — ювілейними медалями.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 10.04.1989 відзначений Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Висувався на здобуття Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.

Посилання

Джерела та література

  1. Б. С. Дегтярьов. Л. Д. Корольова. Художня палітра Олексія Горбенка. Газета «Ржищів» 11 листопада 2006 року. Ст.2.
  2. Б. С. Дегтярьов. М. Т. Волошин. Його творчість — твердиня нашого духу. Газета «Ржищів» 6 травня 2006 року.
  3. В.Писанська. Весна, яка не відцвітає. Газета «Вечірній Київ». № 5, 6 січня 1979 року.
  4. В.Писанська. Люди, яких люблю… Газета «Вечірній Київ» 10 вересня 1982 року. Ст.3.
  5. Газета «Прапор комунізму» 11 квітня 1989 року.
  6. Спогади Шевенок — Горбенко Т. А.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.