Горбовий Володимир Григорович

Володи́мир Григо́рійович Горбови́й (30 січня 1899, Долина 21 травня 1984, Ходорів, Львівська область) — діяч УВО і ОУН, адвокат у Галичині, оборонець у політичних процесах. Почесний громадянин Долини.

Володимир Горбовий
Володимир Горбовий
в.о. 7-й крайовий комендант УВО
листопад 1928  грудень 1928
Попередник: Роман Сушко
Наступник: Богдан Гнатевич
 
Народження: 30 січня 1899(1899-01-30)
Долина, Королівство Галичини та Володимирії,  Австро-Угорщина
Смерть: 21 травня 1984(1984-05-21) (85 років)
Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, Українська РСР
Національність: Українець
Ступінь: доктор філософії
Партія: УВО (19201929)
 
Військова служба
Роки служби: 19181984
Приналежність:  Армія УНР, УГА
Звання:  Сотник
Битви: Перша світова війна
  • Італійський фронт

Радянсько-українська війна Польсько-українська війна

Життєпис

Перша шпальта газети «Ukrainian Weekly» про смерть Володимира Горбового
Старий пам'ятник на могилі Володимира Горбового
Новий пам'ятник на могилі Володимира Горбового у місті Долині

Народився у місті Долині. Закінчив Стрийську гімназію.

Під час Першої світової війни воював у складі австрійської армії. На Італійському фронті втратив око. З 1918 р. — в Українській Галицькій армії, брав участь у поході на Київ у 1919 р. У міжвоєнний період студіював юридичні науки в Празі.

В УВО з 1920 р., повітовий командант на Долинщині, шеф штабу Начальної Команди у Львові (1922 р.), керівник зв'язку між Начальною і Крайовою Командами. З листопада по грудень 1928 виконував обов'язки крайового команданта УВО.

У 1934 р. став одним з перших в'язнів концтабору Берези Картузької.

З 1929 р. в ОУН. У процесах 1935-36 рр. — оборонець С.Бандери. З 1939 р. мешкає у Кракові. Голова комісії Державного планування при Революційному Проводі ОУН, Голова Президії ІІ Великого Збору ОУН, обраний Генеральним Суддею, Голова Українського Національного Комітету (1941 р.).

В'язень німецьких тюрем, звільнений в липні 1942 р. за станом здоров'я.

1 липня 1947 р. заарештований у Празі, переданий полякам, які передали В. Горбового до рук большевиків (9 липня 1948 р.). Засуджений на 25 років, відбув покарання повністю. Близько співпрацював з в'язнями Михайлом Сорокою та Петром Дужим.

Звільнений 1 серпня 1972 р. Жив у Долині під постійним наглядом.

Помер раптово у 1984 р. Похований у Долині.

Вшанування пам'яті

У 2008 році рішенням Долинської міської ради Володимиру Горбовому було присвоєно звання «Почесний громадянин міста Долина» посмертно.

24 вересня 2015 року на його честь названо вулицю в місті Долині.[1]

18 жовтня 2015 року освячено новий пам'ятник на могилі, за участю його дочки Володимири[2][3].

24 серпня 2016 року, з нагоди 25-річниці незалежності України під упорядкуванням Мґр. Олега Павліва та о. Ігоря Пелехатого вийшла друком книга спогадів д-ра Володимира Горбового «Погода совісті»[4].

20 вересня 2017 року відбулася урочиста презентація книги спогадів д-ра Володимира Горбового «Погода совісті» в Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби імені Степана Бандера за участі її упорядників Мґр. Олега Павліва та о. Ігоря Пелехатого.[5]

Родина

Був двічі одружений, з другою дружиною літераторкою Ганною Павенцькою виховали доньку.

Примітки

  1. Про перейменування вулиць, найменування скверу та алей в місті Долині
  2. ВІКНА. У Долині освятили пам’ятник на могилі борця за Україну Володимира Горбового. ФОТО. ВІКНА (укр.). Процитовано 16 січня 2019.
  3. На Прикарпатті освятили надмогильний пам’ятник оунівцю та політв’язню (ФОТО). Galka.if.ua Новини Івано-Франківська (укр.). Процитовано 16 січня 2019.
  4. «ПОГОДА СОВІСТІ» - 25-РІЧЧЮ УКРАЇНИ!. www.novazorya.if.ua (uk-ua). Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017.
  5. У Франківську презентували книгу про відомого діяча ОУН - Галицький Кореспондент. Галицький Кореспондент (uk-UA). 20 вересня 2017. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 5 жовтня 2017.

Джерела та література

Посилання

Попередник
Роман Сушко
в.о. 7-й Крайовий комендант УВО
листопад 1928 грудень 1928
Наступник
Богдан Гнатевич
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.