Гординський Святослав Ярославович

Гординський Святослав Ярославович
	Святослав Гординський
Народження	30 грудня 1906; Коломия (нині Івано-Франківська обл.)
Смерть	20 травня 1993 (86 років)
	Верона, Нью-Джерсі
Поховання	Цвинтар святого Андрія
Національність	українець
Країна	США
Жанр	релігійні і жанрові композиції
Навчання	Берлін, Париж
Діяльність	поет, письменник, літературний критик, художник, графік
Напрямок	постмодернізм
Роки творчості	1930—1992
Вплив	Фернан Леже
Твори	релігійні і жанрові композиції
У шлюбі з	Гординська-Чапельська Мирослава Львівна
Премії	Почесний громадянин Львова — 1991, Премія імені Пантелеймона Куліша (2019)
	Роботи у Вікіджерелах

Святосла́в Яросла́вович Горди́нський гербу Сас[1] (*30 грудня 1906, Коломия — †20 травня 1993, Верона, Нью-Джерсі, США) — український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач, редактор та журналіст. Швагро філософа Миколи Шлемкевича.

Життєпис

Народився у родині викладача Львівської класичної гімназії, згодом відомого літературознавця Ярослава Гординського.[2]

Відвідував Берлінську академію мистецтв, курс візантології в Українському науковому інституті (Берлін). У Парижі навчався в академії Жульєна і Модерній академії Фернана Леже.

У 1931 році повернувся до Львова, де заснував Асоціацію незалежних українських митців (АНУМ), став редактором її журналу «Мистецтво». Виставлявся на міжнародних виставках у Римі, Берліні, Празі.

У 1930-і роки неодноразово перебував у селі Сновидові в тестя — пароха села отця Івана Шлемкевича (батька Шлемкевича Миколи, деколи разом з Володимиром Ласовським[3]), на відпочинку у Заліщиках, на Борщівщині створив картини «Над Дністром», «Сільська дівчина».[4]

Знаючи добре візантійсько-київську українську традиції, поєднував її з новітніми конструктивними досягненнями і зумів майстерно подати українську ментальність у стилістиці свого часу.

У часи 2-ї світової війни згуртував близько 400 художників, видав каталог, який тривалий час був чи не єдиним енциклопедичним довідником про життя і творчість українських митців.

У 1944 — емігрував на Захід. У Мюнхені заснував Спілку праці українських образотворчих митців. Згодом переїхав до США, заснував Об'єднання Мистців Українців в Америці (ОМУА), організував велетенську виставку українських митців-американців і опублікував її каталог — своєрідну енциклопедію українського малярства у Штатах.

На початку 1990-х років (1991[4]) відвідав незалежну Україну.

Свою колекцію мистецьких творів заповів Національному музеєві у Львові.

Творчий доробок

поетичні збірки «Барви й лінії» (1933), «Буруни» (1936), «Слова на каменях» (1937), «Вітер над полями» (1938), «Легенди гір» (1939), «Сім літ» (1939), «Сурми днів» (1940), «Вибрані поезії» (1943), «Вогнем і смерчем» (1947), «Поезії» (1989);
поеми «Сновидів» (1938), «Перший вал» (1941);
збірка перекладів «Поети Заходу» (1961);
монографії «Микола Глущенко» (1934), «Тарас Шевченко — маляр» (1940);
довідкова книга «Українська ікона» (1981);
альбомні видання про українських малярів: Т. Шевченка, О. Грищенка, П. Ковжуна, М. Мухина,
монографія «Віктор Цимбал. Маляр і графік». Нью-Йорк, 1972,
монографія «Леонід Перфецький». Нью-Йорк-Торонто, 1990.
мозаїки і розписи понад 30 українських церков у різних країнах світу (серед них — великі собори у Вінніпезі, Мельбурні, Мюнхені, Римі).
іконостасу для церкви св. Михайла в Гезлтоні[5].
переклади поезії з англійської, французької, німецької, італійської, польської та інших мов. На основі аналогій з українським фольклором доводив українське походження «Слова о полку Ігоревім».
монографії про багатьох українських художників.
зібрав рукописи, опублікував статті, спогади про Антонича Богдана-Ігоря.[6]
Гординський С. Вогнем і смерчем: поезії / Святослав Гординський. — Мюнхен: Академія, 1947. — 32 с. — (Сьогочасні письменники) (Літературна бібліотека «Рідного слова» / під ред. Т. Курпіти).

Окремі видання

Гординський С. Тарас Шевченко маляр. Краків : Українське Видавництво, 1942. 60 с.
Гординський С. Вибрані поезії. Краків : Українське Видавництво, 1944. 127 с.
Гординський С. Поезії — Нью-Йорк: Сучасність, 1989. — 447 с.
Гординський С. Вірші // Над рікою часу: Західноукраїнська поезія 20–30-х років / Упор., вступ. ст., приміт. М. Ільницького. — Харків: Фоліо, 1999. — С. 503—588.
Гординський С. В обороні культури. Спогади, портрети, нариси. — К., 2005. — 360 с.
Гординський С. І переливи барв, і динамічність ліній…: Вірші і поеми / Упорядк., вступ. ст. В. І. Лучука. — Львів: Каменяр, 1990. — 265 с.
Гординський С. Ю. Колір і ритми: Поезії. Переклади / Редкол.: В. Шевчук (голова) та ін. — К.: Час, 1997. — 479 с.
Гординський С. Українські церкви в Польщі — Рим: Видання «Богословії» ч. 39. — 52 с.
Гординський С. На переломі епох: Літературознавчі статті, огляди, есеї, рецензії, спогади /Упоряд., наук. ред., післямова Р. М. Лубківського. — Львів: Світ, 2004. — 504 с.
Гординський С. Малярські твори В. Винниченка. — Нью-Йорк: УВАН, 1953. — 57 с.
Гординський С. Поезії різних років // Сучасність. — 1977. — Ч. 4 (196). — С. 3–6.
Гординський С. Поет-неокласик (З приводу збірки М. Ореста «Душа і доля») // Світанок. Літ. альм. — 1946. — Ч. 4-5. — С. 15–19.
Гординський С. Поети Заходу: 60 перекладів з поезії латинської, італійської, французької, англійської, американської, німецької і польської}. — Нью-Йорк: Літ.-мистец. клюб, 1961. — 135 с.
Гординський С. Поскриптум до «Патетичної» // Сучасність. — 1979. — № 10 (226). — С. 107—108.
Гординський С. Проблема української стихії // Назустріч. — 1936. — Ч. 20. — С. 5–6.
Гординський С. Сакральне мистецтво української діаспори // Українське сакральне мистецтво: традиції, сучасність, перспективи. — Львів: Свічадо, 1994. — С. 46–60.
Гординський С. Слово о полку Ігоревім і українська народна поезія. — Вінніпег: Накладом УВАН, 1963. — 94 с.
Гординський С. Тарас Шевченко — маляр. — Краків: Українське видавництво, 1942. — 30 с.
Гординський С. Ув'язнене мистецтво: [Про укр. ікони 14–18 ст. та їх незадовіл. збереження в рад. музеях] // Сучасність. — 1969. — № 10. — С. 77–80.
Гординський С. Українські художники в Канаді // Всесвіт. — 1991. — № 11. — С. 68–70.
Гординський С. Юзеф Лободовський і його поезія // Сучасність . — 1978. — № 11. — С. 15–20.

Вшанування пам'яті

У Львові запровадили премію імені С.Гординського в галузі культури і мистецтв із врученням диплома «Львівська слава».

10 листопада 2006 року Президент України Віктор Ющенко підписав розпорядження про створення у Львові пам'ятника Гординському впродовж 2007—2008 років.

Кабінет Міністрів України у грудні 2006 року мав створити організаційний комітет із підготовки заходів до 100-річчя Гординського. У Києві і Львові мали відбутися виставки творів митця і науково-практичні конференції. Передбачалися створення документального фільму та введення в обіг ювілейної монети і поштової марки. МЗС за участю Української всесвітньої координаційної ради мало вивчити можливість увічнення пам'яті С.Гординського у країнах, де він проживав.

Гординський про себе

Мене цікавили й інтригували нові форми мистецтва. Я почав поволі усвідомлювати собі, що нові форми можна добре поєднувати з мотивами українського народного мистецтва, і кілька моїх графічних праць, які я подав на французькі виставки, були успішні. Кілька місяців студії у модерній академії Леже допомогли мені остаточно скласти своє власне розуміння форми на площині, що я почав успішно застосовувати в графіці.

Примітки

Саси в українській культурі
Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine. «Людина Відродження». Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка
Волинський Б., Дуда І. Ласовський Володимир // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 322. — ISBN 966-528-199-2.
Пиндус Б. Гординський Святослав Ярославович… — С. 394.
«Світлина іконостасу в Гезлтоні» // «Свобода», ч. 48, 12 березня 1954. — С. 3
Гутик О. «Тесля слова» чи «поет весняного похмілля»? — Львів: «Високий замок». — № 146 (5210), 7 жовтня 2014. — С. 10.

Джерела

Білокінь С. І. Гординський Святослав Ярославович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 161. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Скорина Л. Література та літературознавство української діаспори. Курс лекцій. — 2-е вид., доп. — Черкаси: Брама-Україна. — 2005. — С. 125–7
Зуєвський О. Святослав Гординський: До 70-річчя з дня народж. / О. Зуєвський // Слово: Література. Мистецтво. Критика. Мемуари. Документи. — Едмонтон, 1978. — Зб. 7. — С. 189—192.
Ільницький М. Навала форм, і почувань, і слів… (Святослав Гординський) // Ільницький М. На перехрестях віку: У 3 кн. — К.: Києво-Могилянська академія, 2008. — Кн. 1. — С. 352—366.
Качкан В. А., Качкан О. В. Епістоли — на небозводі // Нев'януча галузка калини: Українські літератори, вчені, громадські діячі — в діаспорі. — К., 2011. — С. 113—130.
Качуровський І. Вступне слово на літературному вечорі С. Гординського в Мюнхені // Нові дні. — 1981. — № 6. — С. 21–23.
Качуровський І. Святослав Гординський як поет і перекладач // Променисті сильвети: лекції, доповіді, статті, есеї, розвідки. — К.: Києво-Могилянська академія, 2008. — С. 437—445.
Климишин М. Святослав Гординський як поет // Визвольний шлях. — 1999. — № 1. — С. 24–27.
Костюк Г. Багатогранність і невгамовність (До 70-річчя життя і 45-річчя творчості Святослава Гординського) // Сучасність. — 1977. — Ч. 4 (196). — С. 7–19.
Павличко Д. Знати Святослава Гординського // Літературна Україна. — 2007. — 18 січня.
Рудницький Л. Далеко вічно і відвічно близько…: До сутності поезії Святослава Гординського // Сучасність. — 1995. — № 5. — С. 74–79.
Савицький Л. Пісня поета (До 100-річчя Святослава Гординського) // Альманах УНС. — 2006. — С. 138—149.
Салига Т. В оркестрі кольорів і звуків // Високе світло: Літературно-критичні статті. — Львів: Каменяр; Мюнхен: УВУ, 1994. — С. 187—209.
Скорина Л. Святослав Гординський // Скорина Л. Література та літературознавство української діаспори: Курс лекцій. — Черкаси, 2005. — С. 125—126.
Слабошпицький М. Львівський маестро. Святослав Гординський// 25 поетів української діаспори. — К.: Ярославів Вал, 2006. — С. 338—365.
Тарнавський О. Поет Святослав Гординський (У 80-річчя) // Сучасність. — 1987. — Ч. 2. — С. 22–28.
Чмух О. Святослав Гординський — мистець і мистецтвознавець // Сучасність. — 1977. — Ч. 4 (196). — С. 20–28.
Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Пиндус Б. Гординський Святослав Ярославович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 394. — ISBN 966-528-197-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Саси в українській культурі

[2] Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine. «Людина Відродження». Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка

[3] Волинський Б., Дуда І. Ласовський Володимир // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 322. — ISBN 966-528-199-2.

[П4-4] Пиндус Б. Гординський Святослав Ярославович… — С. 394.

[5] «Світлина іконостасу в Гезлтоні» // «Свобода», ч. 48, 12 березня 1954. — С. 3

[6] Гутик О. «Тесля слова» чи «поет весняного похмілля»? — Львів: «Високий замок». — № 146 (5210), 7 жовтня 2014. — С. 10.