Горностай Гаврило Іванович

Гаврило Горностай (пол. Gabriel Hornostaj) (*1515 р. — †1587 р.) — державний діяч Великого князівства Литовського, Речі Посполитої з роду Горностаїв. Єдиний син Івана Горностая.

Гаврило Горностай
Народився 1515(1515)
Помер 1587(1587)
Підданство

ВКЛ

Річ Посполита
Національність русин
Титул шляхтич
Посада воєвода мінський
воєвода берестейський
Конфесія кальвініст[1]
Рід Горностаї
Батько Іван Горностай
У шлюбі з Q64976909?
Діти Син Єронім
Герб

Життєпис

Старший син новогрудського воєводи Івана Остафійовича Горностая і Ганни Василівни Солом’ярецької. З роду Горностаїв герба Гіпокентавр. Русин, хрещений в православну віру, проте незабаром перейшов в кальвінізм[1]. Заклав збори в Горностайполі і Козаровичах Київського воєводства. Володів маєтками Копили, Щитники і Балатково в Берестейском повіті, Поцеш у Вількомірському повіті, частково маєтками Острошиці, Толочин, Басея.

У 1558 році після смерті батька Гаврило став опікуном братів Івана та Остафія, а також усіх володінь, розкиданих по різних повітах. У 1566 році підписував свідчення про боргові зобов'язання на майно Канарського.

У 1567 р. через суд повернув маєтності на Підляшші, втрачені після смерті брата Єрмогена. Тоді ж викупив із застави двори у Брестському повіті. 23 жовтня 1567 р. був під час перепису війська Великого князівства Литовського як воєвода Мінський[2]

Після смерті брата Івана у 1569 році до нього перейшли маєтності Порозово та Гущинці, а також землі двоюрідного брата Фрідріха після його смерті у 1576 році. На той час в руках Гаврила Івановича Горностая зосередилась уся земельна власність роду.

Він виставляв до війська Великого князівства Литовського в 1567 році 49 коней під час Лівонської війни. У 1569 році підписав Люблінську унію.[3] У 1573 році підписав декрет, який підтверджує обрання Генріха III королем Речі Посполитої.[4] У 1579 р. брав участь в облозі Полоцька.

Посади

Родина

Релігійні погляди

Перейшов з православ'я в кальвінізм. Фундатор зборів в Горностайполі і Козаровичах у Київському воєводстві.

Родовід
Відомі представники роду Горностаїв
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гаврило
 
Єронім
 
Самійло
 
Михайло
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Іван
 
 
Іван
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна
 
 
 
 
 
Роман Івашкович
 
Остафій Горностай
 
 
 
 
 
 
 
Єрмоген
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Єлизавета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Остафій
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Оникій
 
Фрідерик
 
 

Див. також

Примітки
  1. Задорожна О. Протестанти з роду Горностаїв (середина XVI-перша половина XVII ст. // Наукові записки НаУКМА. Том 20. Історичні науки. Ч. 1. – 2002. – с. 61-66
  2. стор. 448, "Императорская Археографическая комиссия, № 33, г. Петроград, 1915 г. Русская Историческая библиотека, том 33. Литовская Метрика. Отдел 1. Часть 3. Книги Публичных дел. Переписи Литовского войска."(рос.)
  3. Skarbiec diplomatów papiezkich, cesarskich, królewskich, książęcych; uchwał narodowych, postanowień różnych władz i urzędów posługujących do krytycznego wyjaśnienia dziejów Litwy, Rusi Litewskiéj i ościennych im krajów. t. II., Wilno 1862, s. 330.
  4. Świętosława Orzelskiego bezkrólewia ksiąg ośmioro 1572–1576, Kraków 1917, s. 149.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.