Городець (місто)
Городе́ць (рос. Городец) — місто районного значення Нижньогородської області Росії, адміністративний центр Городецького району[1].
місто Городець | |||
---|---|---|---|
рос. Городец | |||
| |||
Країна | Росія | ||
Суб'єкт Російської Федерації | Нижньогородська область | ||
Муніципальний район | Городецький район | ||
Код ЗКАТУ: | 22 228 501 | ||
Код ЗКТМО: | 22628101001 | ||
Основні дані | |||
Час заснування | ХІІ сторіччя | ||
Статус міста | 1921 | ||
Населення | 31.5 тис. | ||
Площа | 124,2 Квадратні кілометри км² | ||
Поштові індекси | 606500 | ||
Телефонний код | +7 83161 | ||
Географічні координати: | 56°39′01″ пн. ш. 43°28′13″ сх. д. | ||
Часовий пояс | UTC+3 | ||
Мапа | |||
Городець Городець | |||
|
Місто розташоване на лівому березі Волги, за 53 км вище Нижнього Новгорода і за 14 км на схід від залізничної станції Заволжя-Пасажирська (кінцева станція електрифікованої гілки від Нижнього Новгорода, Нижньогородська ГЕС).
Історія
Городець — одне з найдавніших слов'янських поселень на Середній Волзі, засноване у 2-й половині XII століття (за одними даними, у 1152, за іншими — в 1172). У лютому 1238, Городець було спалено військами Батия. Вважається, що у Городці помер Олександр Невський, який повертався із Золотої Орди до Новгороду.
За заповітом Олександра Невського, його третій син Андрій Олександрович (Андрій Городецький) отримує Городецьке князівство собі в спадок, і править там до своєї смерті в 1304. У Городці він і похований.
Пізніше Городець входив до Суздальсько-Нижньогородського великого князівства. У 1408, зруйновано Едигеєм. Після цього він довгий час іменувався «пустий Городець».
Знову заселено, як ремісниче село, у кінці XVI — початку XVII ст; було центром хлібної торгівлі і виготовлення дерев'яного начиння. Знову отримав статус міста тільки в 1922.
Економіка і культура
Промисловість
Суднобудування та судноремонт; деревообробне, взуттєве, строчовишивальне виробництво.
Освіта
Педагогічний коледж.
Музеї
- Краєзнавчий музей.
- Виставковий зал.
- Музей самоварів.
Галерея
- Церква Покрова Пресвятої Богородиці. Архітектор І. Є. Єфімов
- Вид на Волгу
- Набережна Революції
- Феодорівський собор
- Саврасов О. К. Волга поблизу Городця. 1870 рік
Див. також
Примітки
- Населённые пункты Городецкого района[недоступне посилання з квітня 2019]