Городище (Бердичівський район)
Городи́ще[2] — село в Україні, в Андрушівській міській громаді Бердичівського району Житомирської області. Населення становить 227 осіб.
| село Городище | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район/міськрада | Бердичівський район |
| Громада | Андрушівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18020010080072314 |
| Основні дані | |
| Населення | 227 |
| Площа | 17 км² |
| Густота населення | 13,35 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13429[1] |
| Телефонний код | +380 4136 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′51″ пн. ш. 29°10′57″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
245 м |
| Водойми | річка Унава |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Левицького, 55 А, с. Міньківці, Андрушівський р-н, Житомирська обл., 13440 |
| Карта | |
  Городище | |
 Городище | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія
На південно-західній околиці села бере початок річка Унава.
Історія села
На початку XIX століття село належало поміщиці Антоніні Цетисовій. В 1856 році придбав маєток Діонисій Сцібор-Рильський. В селі діяло 5 повітряних млинів, 2 кузні, церковна школа грамоти. Церква Дмитрівська, дерев'яна, збудована у 1799 році.
В селі у 1850 році жило 398 жителів у 54 дворах; у 1900 році — 1305 жителі; а в 1941—1042 жителі в 257 дворах.
До 1923 року село було у складі Бровковецької волості Сквирського повіту.
У 1923—54 роках — адміністративний центр Городищенської сільської ради Вчорайшенського та Андрушівського районів[3].
Примітки
- Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Процитовано 26 липня 2020.
- Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки.. http://www.archive.zt.gov.ua/ (українська). Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 143. Процитовано 25 вересня 2021.
Джерела
- Horodyszcze, ... pow. skwirski, nad rzeką Unawa ... własność Rylskigo. // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 150. (пол.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.