Городнянська сотня

Городнянська сотня — військово-адміністративна одиниця Чернігівського полку Гетьманщини.

Городнянська сотня
Сотня на мапі полку
Основні дані
Полк: Чернігівський
Утворена: 1672
Ліквідована: 1784
Населені пункти
Центр: Городня
Мапа сотні
Сотенна влада
Сотники

Історія

Створена у 1672 р. з ініціативи гетьмана Івана Самойловича під час адміністративної реформи Лівобережної України як адміністративна одиниця Чернігівського полку. Виділена із Седнівської сотні. Протягом всього часу існування перебувала у складі Чернігівського полку. Ліквідована 1782 p., а адміністративна територія включена до Чернігівського намісництва. Сотенний центр: містечко Городня, тепер — районний центр Чернігівської області. До 1648 р. Городня — центр Городнянської волості (округу) Чернігівського повіту Чернігівського воєводства.

Сотники

  • Романів Грицько (1672)
  • Войцехович Іван Богданович (1672)
  • Півень Василь (1690)
  • Герасим (1691)
  • Стахович Андрій (1691–1699)
  • Стахович Василь (1700–1715)
  • Жданович Яків (1717–1726)
  • Холодович Самійло (1725, н.)
  • Войцехович Іван (1728)
  • Молявка Федір Іванович (1729–1738)
  • Лемешовський Петро (1734, н.)
  • Войцехович Андрій (1742)
  • Молявка Григорій Федорович (1744)
  • Пирятинський Іван (1748)
  • Серафимович Леонтій (1739, н.; 1751)
  • Стахович Іван (1755–1761)
  • Дубовик Григорій Корнилійович (1759–1767)
  • Красовський Іван Дмитрович (1770)
  • Харченко Никифор (1771–1779).

Територія

На території сотні розташовувалося 43 населені пункти:

1 містечко — Городня

34 села — с. Андріївка. с.Бирилівка, с. Бурівка, с. Бутівка, с.Ваганичі, с.Вихвостів, с.Владимирка, с.Гніздище, с.Деревини, с.Дроздовиця, с.Дубровне, с.Жабчичі, с. Івашкове, с.Ільмівка, с. Кашпурівка, с. Кузнеці, с. Куликівка, с.Кусеї, с. Лемешівка, с. Листвин, с.Ловинь, с.Мощенка, с.Невкля, с.Овтуничі, с. Олександрівка; с.Перепис, с.Саланівка, с.Пекурівка, с. Семківка, с.Смички, с. Старосілля, с.Тупичів, с.Хоробичі, с.Хотивль,

6 слобод Деханівка слобода; Жабчицька слобода; Калинівка слобідка; Листвинська слобода; Півнева слобода; Смяч слобода;

2 хутори — Гніздиський хутір; Півневський хутір;

В описі 1769 р. додано села Бичацьке, Будище, Гутиця, Сутки і Хрипівці.

На заході сотня межувала з Роїською сотнею, на сході з Седнівською сотнею.

Господарство

На території сотні працювало:

2 млина — Гасічевий млин; Довга Гребля млин;

3 гути — Нова гута; Новосвятська гута; Олександрівська гута;

4 рудні — Переїздинська рудня; Політичинська рудня; Свяцька рудня; Суховирська рудня

Папірня бунчукового товариша Костянтина Лизогуба.

Див. також

Література

  1. Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648–1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 167–168
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.