Господарське право

Господа́рське право — це галузь права, норми якої регулюють відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності, пов'язаної із виготовленням та реалізацією продукції, виконанням робіт та наданням послуг для задоволення суспільних потреб та потреб окремих споживачів. Нормативною основою господарського права виступає господарське законодавство.[1].

Господарська діяльність як предмет регулювання господарського права виділяється своєю складністю, багатоетапністю, професійним і систематичним характером, що відрізняє цю діяльність від споживчих відносин, де цілком діють норми цивільного права.
Концепція господарського права заснована на узгодженні приватноправових (горизонтальних) і публічно-правових (вертикальних) відносин у сфері господарювання, що передбачає формування відповідних правових норм на основі поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин та державного регулювання макроекономічних процесів.

Вважається, що поза таким узгодженням приватноправові і публічно-правові відносини у сфері господарювання розвиваються різноспрямовано, суперечать один одному, стримуючи розвиток економічних відносин і створюючи колізії в їх правовому регулюванні.

Див. також

Виноски

  1. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: Укр. енцикл., 1998. – Т. 1. – 1998. – С. 621

Література

  • Господарське право України. Особлива частина : підручник / Г. В. Смолин; Львів. держ. ун-т внутр. справ. - Львів : ЛьвДУВС, 2014. - 591 c. - Бібліогр.: с. 584-589.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.