Готліб Габерландт

Готліб Йоган Фрідріх Габерландт (нім. Gottlieb Haberlandt; 28 листопада 1854, Унгаріш-Альтенбург — 30 січня 1945, Берлін) — австро-німецький ботанік та один із основоположників фізіологічного напрямку у анатомії рослин.

Готліб Габерландт
нім. Gottlieb Johann Friedrich Haberlandt
Народився 28 листопада 1854(1854-11-28)[1][2]
Magyaróvárd, Угорщина
Помер 30 січня 1945(1945-01-30)[1][2] (90 років)
Берлін, Німецький рейх[3]
Поховання
Wilmersdorf Cemeteryd : 
Країна  Австрія
 Австро-Угорщина
Діяльність ботанік, викладач університету, біолог, plant physiologist
Alma mater Віденський університет
Галузь ботаніка
Заклад Гумбольдтський університет Берліна, Ґрацький університет і Технічний університет Граца
Аспіранти, докторанти Joachim Hämmerlingd, Clara Zollikoferd, Erich Werdermannd[4] і Hans Melchiord
Членство Леопольдина, Академія наук СРСР, Шведська королівська академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук і Баварська академія наук
 Готліб Габерландт у Вікісховищі

Член-корреспондент АН Берліну, Відня, Мюнхена та академії «Леопольдіна».

Біографія

Народився 28 листопада 1854 року в австрійському місті Мошон у сім'ї відомого вченого-натураліста, який спеціалізувався в області фізіології рослин, Фрідріха Габерландта (1826-1878), який на той час був професором місцевого сільськогосподарського інституту.

У 1874—1876 роках навчався у Віденському університеті. Після чого переїхав в Тюбінген, для того щоб навчатися у Сімона Швенденера.

З 1877 року працював у Віденському університеті.

З 1888 року Готліб Габерландт став професором ботаніки та директором ботанічного саду в Ґраці, в 1909—1923 роках зайняв посаду професора в Берлінському університеті.

Внесок в науку

Розробив систему та термінологію рослинних такнин за їх фізіологічними ролями (механічна, провідна, асиміляційна і т.д.). Вивчав тропізми та явище подразливості у рослин.

У своїй роботі 1902 року запропонував концепцію культури клітин in vitro, при цьому Габерландт використовував розчин, запропонований Вільгельмом Кнопом, а також глюкозу та пептон. Ця робота дала іншим науковцям поштовх до подальшого дослідження можливості культивування клітин у супензійній культурі.

Габерландт висунув гіпотезу про титопотентність рослинної клітини, відповідно до якої з клітин, які культивуються, можна регенерувати окремі органи та цілу рослину.

Готліб Габерландт відкрив раневі (некрогормони) рослин, речовини, що утворюються при ушкодженні тканин вищих рослин і стимулюють клітинний поділ у місці поранення.

Примітки
  1. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%BD%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8C%D1%8F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80
  2. https://www.booksite.ru/fulltext/1/001/008/007/747.htm
  3. https://www.booksite.ru/fulltext/1/001/008/007/747.htm
  4. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80,_%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD
  5. Берлінський університет імені Гумбольдтів
  6. https://leksika.com.ua/19570315/ure/gaberlandt
  7. Вищі рослини#:~:text=Вищі рослини, Streptophyta (грец.,наземні рослини та харові водорості.

Посилання
  1. Encyclopædia Britannica
  2. SNAC — 2010.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118973711 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. https://www.jstor.org/stable/3995288
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.