Гошовські

Гошовські (пол. Hoszowscy) — давні українські роди: шляхетський гербу Сас та зем'янський — в Овруччині.

Варіант гербу Сас

Шляхтичі

Дідичним володінням, від якого походить родове прізвище, був Гошів у Перемишльській землі[1] (нині Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща).

З родиною Гошовських пов'язується походження Чудотворної ікони Гошівської Божої Матері. У 1735 р. в маєтку заможного шляхтича Миколи Гошовського, який проживав недалеко Перемишля, появилася копія Чудотворної ікони Божої Матері з монастиря м. Белза, яка стала чудотворною. Через що Гошовські заснували однойменний монастир на Івано-Франківщині.

Представники

  • Юрій — православний єпископ Перемишльський і Самбірський (1667—1675)
  • Павло — адміністратор «Могилівського ключа» володінь Потоцьких (Поділля). Прибув до Могилева у 1713 р.[2]
  • Петро; дружина — Анна Літинська, діти:[3]
    • Анна, дружина Блажовського
    • Маріанна, дружина Паковського
    • Катерина, дружина Пшедвоєвського
    • Павло — монах-єзуїт, помер 1729 року в Перемишлі
    • Михайло стольник інфляндський.

Зем'яни

Родове прізвище походить від села Гошів (тепер Овруцький район). Рід внесено до VI частини родословної книги Подільської губернії.

Їхній предок Степан Андрійович Баранович — 1518 року отримав королівську грамоту на помістя Гошово (нині Овруцький район, Житомирської обл.). Нащадки стали зватися Гошовськими. В каталозі української шляхти з першої половини XVII ст., що подають Галицькі акти,[7] згадується Роман Гошовський іменем Антона Гобрича Гошовського батька свого, …

Наталія Яковенко вказує, що рід походить від виходця з Орди Ущапа — рід Ущапів, що отримав землю від Вітовта наприкінці XIV століття. Їх відгалуженням був рід Васьковичів (Васьковських), від яких і відбрунькувалися Гошовські (Гошовичі).

Примітки

  1. Boniecki A. Herbarz polski — Cz. 1. — T. 7. — S. 364.
  2. Mohylów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 614. (пол.) — S. 614. (пол.)
  3. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 2. — S. 379.
  4. Korosteszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 418. (пол.) — S. 418. (пол.)
  5. за Едвардом Руліковським — вдова Конецпольського
  6. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — T. 2. — S. 83—85.
  7. гродські (міські) або земські

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.