Гракх Бабеф
Гракх Бабе́ф (фр. Gracchus Babeuf; псевдонім Ноеля Франсуа; *23 листопада 1760 — †27 травня 1797) — керівник руху «рівних» у Франції, один з попередників наукового комунізму.
Гракх Бабеф | |
---|---|
фр. Gracchus Babeuf | |
Псевдо | Gracchus |
Народився |
23 листопада 1760[1][2][…] Сен-Кантен[3] |
Помер |
27 травня 1797[1][2][…] (36 років) Вандом ·гільйотина |
Країна | Франція |
Діяльність | журналіст, письменник, архіваріус, політик |
Галузь | філософія |
Знання мов | французька[1] |
Партія | Змова рівнихd |
Конфесія | атеїзм |
У шлюбі з | Marie-Anne Babeufd |
Діти | Émile Babeufd, Camille Babeufd і Caïus Babeufd |
Автограф | |
Загальна інформація
Народився у бідній, багатодітній сім'ї колишнього солдата, який став службовцем. З дитинства зазнав тяжкої виснажливої фізичної праці на будівництві Пікардійського каналу, потім отримав місце переписувача та учня у нотаріуса. У 21 рік (1781) отримав самостійну практику февдиста-архівіста (юриста, спеціаліста з сеньйоріального права), розробив нову систему складання сеньйоріальних описів. У 1782 році одружився з служницею Марі-Анн Лангле (1757 — після 1840) і переїхав у Руа, де прожив до 1792 року.
Бабеф був активним учасником Великої французької революції. В друкованих органах «Захисник свободи преси» і «Народний трибун» Бабефа різко критикував реакційний уряд, що став при владі після перевороту 9 термідора.
Після виходу з тюрми, куди його кинули 1795, Бабеф, разом з Буонарроті і Дарте, 1796 створив «Товариство рівних», яке прагнуло шляхом повстання скинути Директорію і встановити новий суспільний лад. Змова була розкрита, Бабеф і Дарте — гільйотиновані.
Погляди
Бабеф і його соратники (бабувісти), додержуючись ідей утопічного соціалізму, мали на меті продовжити революцію, поки вона не набере «плебейського» характеру і не принесе «рівність, свободу і щастя для всіх», тобто були прихильниками соціальної революції в інтересах трудящих і створення своєрідного комуністичного суспільства.
Програма Бабефа мала риси загального аскетизму і дрібнобуржуазної зрівняльності. Бабувісти мали нечітке уявлення про класи та класову боротьбу і збиралися захопити владу силою вузької змовницької організації. Карл Маркс і Фрідріх Енгельс високо оцінювали діяльність Бабефа, а його твори відносили до тієї літератури, яка відображала вимоги пролетаріату.
Твори
- Correspondance de Babeuf avec l’Academie d’Arras (1785—1788). — P. 1961.
- Pages choisies de Babeuf recueillies… par. М. Dommanget. — P. 1935.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- А. Кудряченко. Бабьоф Ґракх // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 45-46. — ISBN 978-966-611-818-2.
Посилання
- Н. С. Прозорова. Бабеф // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — ISBN 966-7492-00-X.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Бабёф Гракх // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.