Гранат-1

«Гранат-1» безпілотний літальний апарат, побудований за схемою літаюче крило, з фото, відео, тепло фіксацією, передача йде по цифровий каналу зв'язку, входить до комплексу Навідник-2, виробник Росія. Дальність дії, при прямому баченні: до 10 км(відеоапаратура), до 15 км(фото).

Гранат-1
Гранат-1
Тип розвідувальний БПЛА
Розробник ООО «Ижевские беспилотные системы»
Виробник ООО «Ижевские беспилотные системы»
Статус експлуатується
 Гранат-1 у Вікісховищі

Обладнання

  • Оптика: Canon Zoom Lens 5x15, 43-215mm[джерело?]
  • Аккумулятор: Batt LiPo 14.8V, 4S, 11000 mAh, true 40 c, maxamps.com[1]
  • Відеомодуль: поворотний з кольоровою відеокамерою[джерело?]

Льотно-технічні характеристики

  • Довжина - 0,52 м[2]

Технічні характеристики

  • Розмах крила — 0,82 м
  • Висота — 0,24 м
  • Крейсерська швидкість польоту — 60 км/год
  • Максимальна злітна маса — 2,4 кг
  • Максимальна швидкість — 75 км/год
  • Максимальна дальність польоту — 15 км
  • Максимальна висота польоту — 3500 м
  • Силова установка — електричний двигун
  • Час польоту — 1 год 15 хв

Застосування

Російсько-українська війна

У 2015 році InformNapalm фіксував використання БПЛА «Гранат-1» та «Гранат-2» підрозділами російських терористичних сил на Донбасі. Застосування цих типів російських військових БПЛА було виявлено по відеокадрах з сюжету пропагандистів каналу «Новороссия ТВ». Відомо, що військові ЗС РФ використовували ці БПЛА під час бойових дій біля Дебальцевого в лютому 2015 року[3].

2 квітня 2017 року в районі Світлодарської дуги був збитий безпілотник «Гранат-1». Деталі апарату мали маркування ФСБ РФ.[1][4][5][6]

29 листопада 2020 року «Гранат» було збито українськими військовими неподалік Луганського[7]. Російські терористичні війська використовували цей БПЛА для коригування під час заходу розвідувально-диверсійної групи до українських позицій. Злагодженими діями українських військових було зірвано намагання ворожих диверсантів провести мінування позицій українських військ та відмовитися в подальшому від виконання диверсійних заходів. Після вогневого контакту противник відійшов[8].

Під час огляду шляху відступу ворожої ДРГ було виявлено засоби мінування російського виробництва, зокрема три МОН-50 та споряджений касетний контейнер типу КСФ-1 з мінами типу ПФМ-1, які заборонені Женевською конвенцією[8].

19 листопада 2020 міжнародна волонтерська спільнота InformNapalm оприлюднила ексклюзивні знімки та додаткові факти про станцію управління новітнього російського комплексу «Наводчик-2», до складу якого входить БПЛА «Гранат-1», який вперше потрапив у офіційні звіти СММ ОБСЄ 14 листопада 2020 року. Комплекс був зафіксований у Луганській області, за 12 км від лінії бойових дій[3].

Примітки

  1. В зоні АТО виявили безпілотник із маркуванням ФСБ Росії (відео) (укр.). Процитовано 6 квітня 2017.
  2. (рос.) Гранат-1. Технические характеристики. Фото.
  3. В зоні ООС збили російський військовий БПЛА “Гранат-1” з комплексу “Наводчик-2” (ФОТО). Inform Napalm (ua). 30 листопада 2020.
  4. На Донеччині військові виявили безпілотник ФСБ. espreso.tv. Процитовано 6 квітня 2017.
  5. портал, Український мілітарний. На Світлодарській дузі українські військові виявили російський БПЛА “Гранат-1” – Український мілітарний портал. mil.in.ua (укр.). Процитовано 6 квітня 2017.
  6. Українські військові збили безпілотник ФСБ на Донбасі. ФОТО. 05.04.2017, 22:00
  7. Сьогодні, 29 листопада 2020 року, російсько-окупаційні війська підступно порушили домовленості, досягнуті 22 липня 2020 року… // Facebook, 29.11.2020.
  8. Люксіков Михайло (30 листопада 2020). Поблизу Луганського розбили ворожу ДРГ та збили БПЛА. Український мілітарний портал.

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.