Граутит

Граутит (рос. граутит; англ. groutite; нім. Groutit) мінерал, оксигідроксид марганцю.

Граутит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Абревіатура Gro
Хімічна формула Mn³⁺O(OH)[2]
Nickel-Strunz 10 4.FD.10
Ідентифікація
Колір риси коричневий
Інші характеристики
Названо на честь Френк Фітч Граутd[3]
Типова місцевість Cuyuna Ranged[3]
 Граутит у Вікісховищі

Загальний опис

Хімічна формула: 4[MnO(OH)]. Містить (%): MnO — 80,66 %; O — 9,12; H2О — 10,22.

Сингонія ромбічна.

Кристали клиноподібної форми.

Твердість 3,5-4.

Густина 4,14.

Колір чисто чорний.

Риска темно-коричнева.

Блиск алмазний.

Перші знахідки — в США, шт. Міннесота в асоціації з кварцом, манганітом, гематитом та ґьотитом. Трапляється в шт. Нью-Йорк в жеодах разом з тальком асоційованим з кальцитом і гексагонітом. Інша назва ґроутит. Також відомий в Україні, де трапляється на Заваллівському родовищі графітових руд.

Різновиди

Розрізняють:

  • ґраутит стибієстий (відміна ґраутиту з родовища Франклін (шт. Нью-Джерсі, США), яка містить 5,7 % Sb і 56,3 % Mn.

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Граутит // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Граутит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.