Заваллівське родовище графіту

Заваллівське родовище графіту — найбільше в Україні та одне з найбільших у світі родовище графітових руд, розташоване поблизу смт. Завалля Кіровоградської області.

Заваллівське родовище графіту
Держава  Україна

Рис. Промислові об’єкти і геологічна карта Заваллівського родовища (по А.Е.Іваніщеву). 1 - графітові гнейси; 2 - гнейси безрудні; 3 - кристалічні вапняки; 4 - граніти; 5 - мігматіти.
Рис. Заваллівський графітовий кар'єр. Непрацююча ділянка. 2012 р.

Локалізація

Заваллівське родовище, розташоване в основному на лівому березі річки Південний Буг в Гайворонському районі Кіровоградській області, є типовим представником цієї провінції. Захоплює також частину Савранського р-ну Одеської обл.

Розташоване у Побузькому графітоносному р-ні Українського Щита.

Історія

1921—1924 рр. — вперше проведено дослідження залягання графітової руди біля Завалля. Було визнано за доцільне розпочати тут промислові розробки.

1929 р. — закладено фундамент збагачувальної фабрики.

1934 р. — отримано перший графіт.

1941 р. — устаткування та техніку комбінату було евакуйовано у місто Киштим Челябінської області.

Квітень 1948 р. — комбінат відновлено і він почав виробляти 3 тисячі тон графіту на рік. Для здешевлення здобування руди було закрито шахту і введено в дію кар'єр, який оснащено сучасною технікою.

1968 р. — комбінат удостоївся честі бути учасником ВДНГ у Москві.

70-ті роки ХХ ст. — продукція Графіткомбінату експортується у 21 країну світу.

У нас час Заваллівське родовище графіту експлуатує ВАТ «Заваллівський графітовий комбінат».

2008 р. — видобуто 184,2 тис.т графітової руди

2009 р. — видобуто 51,5 тис.т руди. Вироблено товарного графіту 4262,7 т.

Характеристика

Приурочене до південно-західної частини Українського кристалічного щита. Пов'язане з синкліналлю широтного простягання (5х2 км; значна частина якого знаходиться під житловими масивами Завалля), яка розташована в зоні розвитку Подільського ультраметаморфічного комплексу; Нині розробляється лише Південно-Східна ділянка, роботи веде Заваллівський графітовий комбінат державного концерну «Укрцемент»[1]. Проектна потужність кар'єру — 800 тис.т руди в рік. Руди високої якості, а якість готової графітової продукції часто перевершує якість зарубіжних аналогів.

Родовище має 2 зони рудоносних графітних ґнейсів. Вміст графіту в ґнейсах 1-24 %, в інших породах — 1-2 %. Розмір лусочок 1-2 мм. Гідрогеологічні та інженерно-геологічні умови родовища складні.[2]

Центральна частина складки складається з кристалічних вапняків та кварцитів. Потужність вапняків 500 м, кварцитів — 20-50 м. Нижче по розрізу знаходяться графітоносні гнейси (продуктивна товща), потужність яких не витримана: в північному крилі вона сягає 250 м, а в південному різко зменшується до 15 м. Графіт в рудах крупнолускатий (розмір від 0,1 до 2 мм), середній вміст 6-10 %. Іноді луска графіту об'єднується в плямисті скупчення — агрегати. Крім графіту, в складі руд присутні кварц, польовий шпат, невелика кількість гранату, кальциту, апатиту, циркону тощо.

Супутньою корисною копалиною на цьому родовищі є абразивна сировина (гранат), запаси руди якої оцінюються в 20,3 млн т, у 2009 році не добувалась.

З оновленими даними підтверджені запаси руди 96,6 млн т, у перерахунку на рядовий графіт – 6,1 млн т. [3]

Технологія розробки

Розробка ведеться відкритим (кар'єрним) способом із застосуванням свердловинних зарядів та гідромеханізації. Руди родовища збагачуються флотацією (та хімічним способом) з одержанням концентрату, що містить 85-90 % графіту високої якості і має зольність не вище 10-15 %. За своїми розвіданими запасами та масштабом видобування родовище є одним з найбільших у Європі, друге — в світі).
Випускають (1980-ті—1990-ті роки) тигельний, елементний, ливарний, електровугільний, малозольний та ін. марки графіту, а також спеціальні мастильні препарати.

У середині — другій половині 1980-х виробництво графіту становило 47-55 % загальносоюзного (СРСР), у тому числі кристалічного графіту — 73,5 %. Родовище забезпечує основні потреби у графітовому концентраті металургійну, хімічну, електротехнічну та ін. галузей промисловості.

Заваллівське родовище — поки що єдина база випуску графіту в Україні. Альтернативними є Балахівське, Петровське (Західно-Інгулецьке) та Троїцьке родовища, а також Буртинська група родовищ. Їх запаси дають можливість не тільки підтримувати на потрібному рівні, але і при необхідності значно розширити існуючу мінерально-сировинну базу, завдяки чому Україна здатна стати одним з найбільших постачальників якісної графітової продукції в світі.

Примітки
  1. Нині (кін. 2000-х—поч. 2010-х рр.) перепідпорядкований Національному центру з розвитку атомної енергетики, ТОВ (філії).
  2. Графітові руди, представлені протерозойськими біотит-графітовими гнейсами та їхньою корою вивітрювання, залягають у вигляді пластоподібних тіл потужністю 80 м серед метаморфічних порід. Вміст лускуватого графіту в руді 6-7 %; розмір лусочок 2-5 мм. Запаси руди 82,8 млн т, графіту — 5,4 млн т (1986).
    Географічна енциклопедія України: в 3-х т. / Редкол.: … О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К.: «Укр. Рад. Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2: 480 с.
  3. Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини України. Т.2. - К., 2006. – 740 с.

Див. також

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.