Грація Деледда
Грація Деледда | ||||
---|---|---|---|---|
Grazia Deledda | ||||
| ||||
Ім'я при народженні | італ. Maria Grazia Cosima Deledda | |||
Псевдо | Ilia di Saint-Ismael[1] | |||
Народилася |
27 вересня 1871 Нуоро, Сардинія | |||
Померла |
15 серпня 1936 (64 роки) Рим ·рак молочної залози | |||
Поховання | Кампо Верано | |||
Громадянство | Італія | |||
Національність | Сардинці | |||
Місце проживання | Рим | |||
Діяльність | письменниця | |||
Сфера роботи | поезія і нарація | |||
Alma mater | Домашнє навчання | |||
Мова творів | Сардська, італійська[2] і французька | |||
Magnum opus | Canne al ventod, Elias Portolud, The Motherd і Ashes | |||
У шлюбі з | Palmiro Madesanid | |||
Автограф | ||||
Премії | Нобелівська премія з літератури (1926) | |||
| ||||
Грація Деледда у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Грація Деледда (італ. Grazia Deledda; 27 вересня, 1871 Нуоро, Сардинія — 15 серпня, 1936, Рим) — італійська письменниця, лауреат Нобелівської премії з літератури 1926 року.
Біографія
Грація Деледда народилась 27 вересня, 1871 на Сардинії в сім'ї землевласника. У підлітковому віці опублікувала оповідання у журналі мод «L'ultima moda». У 1895 році видала твір «Чесні душі» (Anime oneste), який став досить значним для італійської літератури того часу. У 1900 році одружилася з Пальміро Мадезані, службовцем Міністерства оборони Італії та переїхала до Рима. У 1926 році отримала Нобелівську премію з літератури «За поетичні твори, в яких з пластичністю описує життя свого рідного острова, а також глибину підходу до людських проблем загалом». Померла у віці 64 років у Римі.
Основні твори
- Квітка Сардинії / Fior di Sardegna (1892)
- Лихим шляхом / Le vie del male (1892)
- Сардинські оповідання / Racconti sardi (1895)
- Чесні душі / Anime oneste (1895)
- Еліас Портолю / Elias Portolu (1903)
- Після розриву / Dopo il divorzio (1902)
- Попіл / Cenere (1904)
- Ностальгія / Nostalgie (1905)
- Плющ / L’edera (1906)
- Тростини на вітрі / Canne al vento (1913)
- Маріанна Сірка / Marianna Sirca (1915)
- Мати / La madre (1920)
- Втеча до Єгипту / La fuga in Egitto (1925)
- Печатка кохання / Il sigillo d’amore (1926)
- Анналена Білзині / Annalena Bilsini (1927)
- Козіма / Cosima (1937), надрукований після смерті
- Ліванський кедр / Il cedro del Libano (1939), надрукований після смерті
Переклади українською мовою
Романи: «Плющ» (спочатку в «Літературно-науковому віснику», 1909, томи 54–56, а потім окремим виданням: Київ, 1912, перекладач Леонід Пахаревський), «Лихим шляхом» («Літературно-науковий вісник», 1913, томи 62–64, перекладач Н. К. Кибальчич), «Тростини на вітрі» та «Мати» (останні два під однією обкладинкою; Київ, 1975, перекладач Віктор Шовкун).
Література
- Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — ISBN 978-617-7799-43-5.
- Antonio Piromalli, Grazia Deledda, Firenze, La Nuova Italia, 1968
- Gianni Olla, Scenari sardi. Grazia Deledda tra cinema e televisione, Cagliari, 2000. ISBN 88-87636-02-8 — ISBN 978-88-87636-02-4
- Irene Ferchl: Es genügt, das innere Leben zu leben, in Charlotte Kerner; Nicht nur Madame Curie — Frauen, die den Nobelpreis bekamen, Belz Verlag Weinheim und Basel 1999, ISBN 3-407-80862-3
- Gertraude Wilhelm (Hrsg): Die Literaturpreisträger — Ein Panorama der Weltliteratur im 20. Jahrhundert, Econ Taschenbuch VErlag Düsseldorf, 1983, ISBN 3-612-10017-3
- Hg. E. Cecchi, Werkausgabe, 4 Bde. 1941—1955
Примітки
- http://id.sbn.it/bid/CAG0034544
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Посилання
- Деледда Ґрація // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — А — К. — С. 520. — ISBN 966-692-578-8.
- Deledda Твори Грація Деледда у проєкті «Гутенберг»
- Автобіографія Нобелівського лауреата (англ.)
- Твори Грації Деледди (італ.)
- Грація Деледда. Крик уночі. переклав О. Киричинський