Грейг Самуїл Карлович

Самуїл Карлович Ґрейґ (Семюель Ґрейґ, англ. Samuel Greig; 30 листопада 1735[4], хоча також указують 30.11. 1736 року[5] — 15 жовтня 1788) — адмірал російського флоту.

Самуїл Ґрейґ
Samuel Greig
Народження 30 листопада 1735(1735-11-30)
Інверкітінг, Шотландія
Смерть 15 жовтня 1788(1788-10-15) (52 роки)
Таллінн, Російська імперія
Поховання Домський собор
Країна  Королівство Велика Британія
Приналежність Збройні сили Російської імперії
Вид збройних сил Флот
Роки служби 1764-1788
Член Лондонське королівське товариство
Звання Адмірал
Війни / битви Семирічна війна
Діти Грейг Олексій Самуїлович[1][2] і Samuel Greigd[3]
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Володимира 1 ступеня
Орден Святого Андрія Первозванного
 Грейг Самуїл Карлович у Вікісховищі

Біографія

Адмірал Ґрейґ за національністю шотландець, син капітана торгового судна.

З 1750 року — волонтер на англійському флоті. Під час Семирічної війни 1756—1763 років брав участь у морських битвах і штурмі фортець з моря. 1764 року перейшов на російську службу з англійського флоту в чині капітана 1 рангу, командував різними кораблями Балтійського флоту.

Під час російсько-турецької війни 1768—1774 років командував загонами кораблів у складі ескадри адмірала Григорія Спіридова Першої Архіпелазької експедиції. В Чесменському морському бою 1770 року був радником з морських питань головнокомандувача графа Олексія Орлова. Командував кордебаталією (центром ескадри) в Хіосському бою та загоном кораблів, які знищили турецький флот у Чесменській бухті. За бойові заслуги отримав 1770 року спадкове дворянство. 1772 атакував з моря фортецю Чесма, у 1774—75 роках командував ескадрою, відрядженою з Кронштадта до Середземного моря. 1775 року доставив у Кронштадт захоплену Олексієм Орловим княжну Тараканову. З 1775 року — головнокомандувач командор Кронштадтського порту. З 1777 року — начальник флотської дивізії.

Ґрейґ зробив значний внесок у розвиток і переозброєння російського флоту. У 1760 — 70-их роках Ґрейґ розробив та удосконалив систему парусного озброєння кораблів (її затвердили Адміралтейств-колегія 1777 року), вніс низку вдосконалень до конструкції корпусів кораблів і судових приладів. 1783 року під керівництвом Ґрейґа вперше в практиці російського флоту обшили мідними листами підводна частина корабля, що значно покращило його ходові якості.

Під час російсько-шведської війни 1788—1790 років успішно командував Балтійським флотом і здобув перемогу в Гогландській морській битві (1788).

Нагороди[5]

Родина
Сарра Ґрейґ на портреті роботи Христінека, 1775 рік

Був одружений із Саррою (Олександрівною) Кук (1752 — 13 серпня 1793). Діти:

  • Олексій (1775—1845),
  • Євгенія,
  • Іван,
  • Євдокія (1783 — ?),
  • Карл (близько 1785 — ?),
  • Самуїл (близько 1788 — ?),
  • Шарлотта.

Пам'ять

Вулиця в Кронштадті, що йде від Цитадельського шосе, повз санаторій «Аврора» до М'ясопереробного заводу на Кроншоссі, отримала ім'я Адмірала Ґрейґа. На місці заводу була дача адмірала[6].

Примітки
  1. В. Судейкин Грейг // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. IXa. — С. 606.
  2. Грейг, Алексей Самуилович // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1912. — Т. 8. — С. 463–464.
  3. Lundy D. R. The Peerage
  4. (рос.)
  5. Біографія Ґрейґа (рос.)
  6. Коли пройдемо Миколаївським?.. // Кронштадтський вісник. — 2010. — Вип. 42.

Посилання

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.